top of page
  • Фото автораgegure

Операція "Дамоклів меч"

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Одразу ж після утворення держави Ізраїль вона увійшла в низку великих і малих воєн з арабами. Це протистояння триває й досі, просто змінюючи інтенсивність і форми. Обидві сторони конфлікту, провівши чергову фазу війни, дещо приглушують загострення пристрастей, щоб накопичити сил і отримати нову партію сучасної зброї, після чого на фронті знову починають говорити гармати.


Ізраїльські спецслужби всіма силами намагалися і намагаються понині уникнути відкритого протистояння, тому регулярно проводять проти своїх супротивників різні спецоперації, спрямовані на те, щоб позбавити ворога доступу до сучасних розробок і озброєнь. Однією з них стала операція "Дамоклів меч".


На самому початку 1960-х років "Моссад" отримав інформацію, що в Єгипті, керованому тоді Гамалем Абдель Насером, розпочалися роботи над власною ракетною зброєю. Передбачалося, що розроблювані там ракети "Аз-Зафір" і "Аль-Кахір" зможуть долати до 250 і 450 км відповідно. Така зброя всерйоз могла загрожувати безпеці Ізраїлю, а в разі чергової війни навіть призвести до розгрому єврейської держави.


Також, слід зауважити, що подібні розробки велися і в Ізраїлі, проте в Єгипті цей напрямок розвивався занадто стрімко. І основну роль у цьому відігравали фахівці в даній галузі, запрошені Насером із ФРН. Число таких фахівців обчислювалося десятками, а в справі брали участь навіть кілька західнонімецьких компаній.

Гамаль Абдель Насер - діяч панарабського руху, другий президент Єгипту.

Однак ще більшу загрозу становили інші розробки, що безпосередньо пов'язані з ракетами. За відомостями австрійського фізика Йокліка, який таємно співпрацював з Ізраїлем, за допомогою німецьких фахівців у Єгипті розпочали розроблення боєголовок до нових хімічних і бактеріологічних ракет. Подібна зброя масового ураження спрямовувалася проти цивільних осіб, які апріорі не мали від неї достатнього захисту.


За відомостями все того ж фізика, німецькі фахівці спільно з єгипетськими інженерами розпочали розробку здешевленого варіанту атомної зброї, так званої, кобальтової бомби. З огляду на те, що на той момент Ізраїль все ще перебував в умовах досить сильної міжнародної ізоляції, а об'єднана авіація арабських держав мала перевагу, загроза Ізраїлю як державі була дуже серйозною.


Зрозуміло, що діяти слід було без зволікань, і "Моссад" включився в роботу. Загальне керівництво операцією, якій присвоїли назву "Дамоклів меч", узяв на себе керівник державної спецслужби Ісер Гарель. На цій посаді він перебував з моменту оголошення Ізраїлем незалежності, тобто з 1948 року, і був вельми досвідченим фахівцем.

Ісер Гарель

Спочатку, за порадою Гареля, ізраїльська сторона спробувала діяти в рамках простого політичного тиску. Представник Ізраїлю звернувся до Конрада Аденауера, канцлера ФРН на той момент, з пропозицією заборонити співробітникам німецьких компаній розробляти для єгиптян ракетні двигуни. Однак у вищих ешелонах влади ФРН небезпеки для своєї країни у співпраці з Єгиптом не бачили, тому нічого нікому забороняти не збиралися.


Тоді "Моссад" почав діяти більш рішуче. На вимогу спецслужб австрійський інформатор Йоклік разом зі швейцарським агентом Ізраїлю Бен-Галем почали шантажувати доньку німецького професора Герке, що був провідним фахівцем з розробки каїрської ракетної програми. Однак та проявила розсудливість, і про все розповіла батькові, який передав її слова поліції.


Шантажисти-невдахи були заарештовані. У світі вибухнув скандал, подальший розвиток якого загрожував повністю зупинити операцію протидії єгипетській ракетній програмі. Через хвилю критики, що накотилася, Ісер Гарель змушений був подати прохання про відставку, однак наостанок він вирішив "голосно грюкнути дверима".


Він організував прес-конференцію, на яку були запрошені ізраїльські журналісти. Під час цього заходу Гарель, не розкриваючи конкретних імен, розповів про єгипетські розробки, а також про участь у них німецьких фахівців. Буквально відразу ж відбувся виступ Голди Меїр, яка публічно звинуватила Німеччину та її народ у сприянні спробам арабів знищити Ізраїль.

Голда Меїр

Інформацію з Ізраїлю підхопила преса Західної Європи. Відтоді громадськість західноєвропейських країн почала дивитися на Йокліка і Бен-Галема не як на пересічних кримінальників-шантажистів, а як на захисників власної країни, які діяли в її інтересах у момент смертельної небезпеки. Під тиском європейської громадськості та преси суд Швейцарії здався, присудивши ізраїльським агентам напрочуд м'яке покарання.


Світовий скандал було загашено, проте загроза Ізраїлю не минула, адже роботи з ракетної тематики в Єгипті не припинилися. Усе вирішилося найдраматичнішим чином. У вересні 1962 року кільком громадянам Німеччини, які представляли фірми, що співпрацювали з Єгиптом, прийшли поштою об'ємні пакети. Спроби їх розкрити спричинили вибухи, від яких ці люди загинули на місці. Через кілька днів подібні бандеролі отримали інженери, які працювали з цієї тематики вже в самому Єгипті. Результат був аналогічним.


Розслідування єгипетських контррозвідників показало, що перед своєю загибеллю вони отримували листи з наполегливими рекомендаціями припинити співпрацю з єгипетською стороною і виїхати до Німеччини. Стало зрозуміло, що до них дотягнулися довгі руки ізраїльських спецслужб. Стривожені німецькі фахівці, щоб не стати черговими жертвами міждержавних чвар, масово розірвали контракти і повернулися на батьківщину. Таким чином, для Ізраїлю було ліквідовано небезпеку, яку могли нести ракетні розробки в Єгипті.


В історії операція "Дамоклів меч" збереглася як найнеординарніша з усіх, що була проведена ізраїльськими спецслужбами, у плані етичних міркувань. І не в останню чергу це пов'язано з убивствами іноземних громадян. Проте єгиптяни до кінця 1963 року були змушені згорнути всі роботи за цим напрямом, а коли вибухнула Шестиденна війна, на територію Ізраїлю не впала жодна балістична ракета.

1 391 перегляд0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі
bottom of page