Операція "Панцерфауст"

Операція "Панцерфауст" - німецька спеціальна військова операція проведена в жовтні 1944 року з метою збереження контролю над Угорщиною та недопущення її виходу з війни.

Передумови

У 1944 році воєнно-стратегічне становище Третього рейху стрімко погіршувалося. Після серії нищівних поразок на Східному фронті та висадки союзників у Нормандії Німеччина опинилася в умовах війни на два фронти, що поступово підривало її військовий і економічний потенціал. Наступ Червоної армії наближався до кордонів Центральної Європи, а країни-союзники Берліна дедалі частіше замислювалися над можливістю виходу з війни.

Угорщина, яка з 1941 року брала участь у війні на боці Німеччини, також шукала шляхів для збереження державності в нових умовах. Регент країни, адмірал Міклош Горті, усвідомлюючи неминучість поразки Осі, розпочав таємні переговори з представниками СРСР щодо можливого перемир’я. Його метою було уникнути повного знищення країни та мінімізувати майбутні втрати.

Для Німеччина сама Угорщина мала критичне значення. Вона виступала стратегічним плацдармом на південному фланзі Східного фронту, прикривала підступи до Австрії та південних районів Рейху, а також володіла важливими нафтовими ресурсами, які залишалися одним із небагатьох стабільних джерел пального для німецької військової машини. Втрата контролю над Угорщиною означала б для Берліна не лише ослаблення фронту, а й серйозний удар по логістиці та обороні Центральної Європи. А коли Адольф Гітлер через розвідувальні канали отримав підтвердження про переговори Горті з радянською стороною, це було розцінено як пряма загроза стратегічним інтересам Рейху. У відповідь німецьке керівництво ухвалило рішення про силове втручання з метою усунення угорського керівництва та встановлення більш лояльного режиму. Саме так виник план спеціальної операції, що отримала назву "Панцерфауст".

Хід операції

Безпосереднє керівництво операцією "Панцерфауст" було покладено на обергрупенфюрера СС Отто Скорцені — одного з найвідоміших диверсантів Третього рейху, який здобув популярність після операції зі звільнення Беніто Муссоліні у 1943 році.

Отто Скорцені в Будапешті, жовтень 1944 року

Для реалізації плану німецьке командування завчасно зосередило в районі Будапешта близько 10 тисяч військовослужбовців. До їх складу входили парашутні підрозділи, бойові групи СС, а також танковий підрозділ із танками Tiger II. Наявність сучасної бронетехніки підкреслювала готовність застосувати силу в разі відкритого спротиву з боку угорських військ або сил, лояльних регенту.

Сама операція розпочалась 15 жовтня 1944 року. Того дня регент Міклош Горті тричі звернувся до угорського народу по радіо, оголосивши про укладення перемир’я з антигітлерівською коаліцією та намір припинити участь країни у війні на боці Німеччини. Однак ці заяви не супроводжувалися чіткими військовими наказами, а частина угорського командування залишалася дезорієнтованою. Це створило сприятливі умови для швидкого втручання німецької сторони.

Німецький танк Tiger II рухається вулицею Будапешту

Ще до офіційного виступу Горті німці розпочали активні дії. Одним із ключових елементів операції стало викрадення його сина — Міклоша Горті-молодшого. Підрозділ Скорцені заманив його на зустріч під приводом переговорів із представниками югославського руху опору, після чого його було захоплено та переправлено під охороною до Німеччини. Цей крок мав вирішальне значення: регента поставили перед фактом, що життя його сина залежить від його подальших рішень.

У ніч на 16 жовтня німецькі війська встановили контроль над стратегічними об’єктами Будапешта — будівлею радіо, урядовими установами, мостами через Дунай, штабами військових частин. Бронетехніка зайняла позиції в центрі міста, демонструючи готовність до застосування сили. Опір з боку угорських військ був мінімальним і швидко нейтралізованим.

Під тиском обставин і шантажу регент Горті був змушений відкликати свою заяву про перемир’я та фактично передати владу силам, лояльним до Берліна. Таким чином, операція "Панцерфауст" поєднала елементи військової демонстрації, спецоперації та політичного примусу, що дозволило Німеччині зберегти контроль над Угорщиною ще на кілька місяців — аж до остаточного вступу радянських військ на її територію.

Наслідки

Після успішного завершення операції "Панцерфауст" регент Міклош Горті був змушений зректися влади та фактично ізольований німцями. До керівництва країною привели лідера партії "Схрещені стріли" — Ференц Салаші, який сформував відверто пронацистський уряд і повністю підпорядкував політику Угорщини інтересам Третього рейху.

Ференц Салаші після призначення прем'єр-міністром Королівства Угоршина

Новий режим посилив репресії та активізував переслідування єврейського населення, що призвело до масових убивств і депортацій восени 1944 року. Проте Німеччина тимчасово зберегла контроль над угорською територією та її стратегічними ресурсами. Однак операція "Панцерфауст" лише відтермінувала поразку. Вже наприкінці 1944 року радянські війська розпочали наступ, який завершився оточенням і падінням Будапешта в лютому 1945 року. Таким чином, "Панцерфауст" дала Берліну короткочасний політичний і військовий виграш, але не змогла змінити загальний хід війни.