ПМЗ-40

ПМЗ-40 - радянська протитанкова міна.

ТТХ ПМЗ-40

Діаметр: 280 мм

Висота: 115 мм

Діаметр датчика цілі: 200 мм

Маса: 6.4 кг

Маса вибухової речовини: 2.8 кг

Зусилля спрацьовування: 90-160 кг.

Температурний діапазон застосування: -40 - +40 °C

Історія та конструкція

Протитанкова міна під маркуванням ПМЗ-40 була розроблена в радянському союзі у 1940 році і того ж року її прийняли на озброєння червоної армії. Серійно їх виготовляли в 1940-1941 роках. А з прийняттям на озброєння досконалішої міни ТМ-41 виробництво ПМЗ-40 було припинено. Незначну кількість випущених мін ПМЗ-40 було витрачено в літніх боях 1941 року, і, починаючи з 1942 року, ця міна практично не зустрічалася у військах.

ПМЗ-40 являє собою протитанкову міну натискної дії та має форму округлої металевої коробки, усередині якої містився заряд вибухової речовини і детонатор. Корпуси мін фарбували в сірий або темно-зелений колір. Ніякого маркування на зовнішніх поверхнях не було. Її діаметр складав 280 мм, а загальна маса була 6.4 кг. Для ініціювання міни використовується детонатор натискної дії МВ-3, який необхідно було встановити в отвір натискної кришки. А заряд вибухової речовини мав масу 2.8 кг та складався з тротилу.

Процес встановлення протитанкової міни ПМЗ-40 відбувався вручну на ґрунт, або у ґрунт. Негерметичність міни обмежувала її застосування у вологих, болотистих ґрунтах. Елементами незнешкодження та самоліквідації міна не комплектувалась. Час бойової роботи у ПМЗ-40 не обмежений. Але якщо така міна довгий час перебувала в землі то відбувалось руйнування корпусу від корозії та міна ставала небезпечною не тільки для техніки, а й для людини, тому що сам детонатор МВ-3 має досить низьку чутливість.

Спрацювання міни відбувалось при наїжджанні гусеницею танка або колесом автомобіля на верхню кришку міни. Зазвичай під час вибуху пошкоджувалися від 1 до 3 траків гусениці, інколи пошкоджувався і каток. Проте в цілому дана міна мала дуже багато негативних факторів та виявилась невдалою. При великій загальній вазі маса заряду вибухової речовини була доволі малою. А під час встановлення міни було необхідно виконати велику кількість операцій, зокрема необхідно було використовувати відразу два спеціальних ключа, причому працювати з ними було необхідно одночасно, що унеможливлювало її встановлення в темряві.