Shwehrhandgranate

Shwehrhandgranate - німецька ручна граната.

ТТХ Shwehrhandgranate

Маса гранати: 1100 г

Маса вибухової речовини: 100 г

Час горіння сповільнювача: 10 с

Дальність метання: 35 м

Радіус розльоту осколків: близько 100 м

Історія та конструкція

Ручна граната під назвою Shwehrhandgranate була створена німецькими конструкторами під час Першої світової війни. Вона призначалася для ураження особового складу противника уламками корпусу під час вибуху. Її впізнаваний силует і конструкція зробили цю гранату однією з найвідоміших піхотних ручних гранат XX століття.

Сам корпус гранати Shwehrhandgranate був виготовлений з чавуну методом лиття і мав форму, що нагадувала лимон, яка пізніше стала свого роду "класикою" для оборонних гранат. На відміну від простіших аналогів, корпус мав більш глибокі ребра у вигляді пірамідальних граней. А завдяки литтю такі складні профілі корпусу не підвищували істотно собівартості. Загальна маса гранати становила приблизно 1100 г, при цьому маса вибухової речовини яка знаходилась в середині корпусу сягала близько 100 г.

Запал мав просту конструкцію: в корпусі розташований детонатор і відрізок гніту‑сповільнювача, що виводився через верхній отвір гранати. Кінчик гніту був покритий так званою "шведською пастою" — сумішшю на основі бертолетової солі, схожою з покриттям сучасних сірників. Для захисту гніту від випадкового контакту і стирання використовувався захисний ковпачок. Перед кидком ковпачок знімали, гніт підпалювали (аналогічно сірнику) і кидали гранату в ціль. Гранату традиційно застосовували з окопів і укриттів, де поруч був запальник‑тертка або інші засоби підпалювання гніту.

З відкритих джерел відомо, що Shwehrhandgranate виготовлялася в двох основних варіантах. У першому варіанті до корпусу кріпилася дротяна рукоятка з гаком для зручного метання та перенесення. У другому, спрощеному варіанті рукоятка була відсутня, що знижувало дальність кидка та зручність перенесення, але спрощувало виробництво.

Shwehrhandgranate є типовим прикладом ранніх осколкових ручних гранат: відносно проста і технологічна конструкція з чавунним корпусом, ефективна при ураженні живої сили завдяки уламкам, але обмежена в зручності застосування.