GBU‑57 МОР

GBU‑57 МОР - американська керована авіаційна бомба.

ТТХ GBU‑57 МОР

Довжина: 6.2 м

Діаметр: 0,8 м

Маса: 13 600 кг

Маса бойової частини: 2 423 кг

Історія та конструкція

На початку 2000-х років представники компанії Northrop Grumman та Lockheed Martin розпочали проєктування велетенських 30 000-фунтових (13 600 кг) авіаційних бомб для ВПС США. Але через проблеми з фінансуванням та технічні труднощі цей проєкт на своєму початковому етапі був зупинений. Проте, зовсім згодом у 2003 році після того, як США та їх союзники здійснили вторгнення до Іраку керівництво ВПС здійснивши аналіз об'єктів, які зазнали атак з використанням бомб для знищення бункерів прийшли до висновку про необхідність створення та прийняття на озброєння більш потужних протибункерних бомб які можуть завдати більший рівень руйнування. За цієї потреби агенство Міністерства Оборони США - Defense Threat Reduction Agency розгорнуло проєкт під назвою MOP в рамках якого вже у 2007 році конструкторами відомого авіабудівного концерну Boeing була представлена нова керована авіаційна бомба під назвою GBU‑57 МОР.

Сама бомба GBU‑57 МОР (GBU‑57 Massive Ordnance Penetrator) являється протибункерною бомбою яка створена для знищення дуже добре укріплених і глибоко підземних об'єктів та ядерних установок. Починаючи з 2011 року по сьогодні ці бомби GBU‑57 МОР перебувають на озброєння Військово Повітряних Сил США.

GBU‑57 МОР має загальну довжину 6.2 м. Її корпус виготовлений зі сталі високої щільності, розробленого для того, щоб витримувати екстремальні напруження глибокого проникнення перед детонацією. Загальна маса GBU‑57 МОР складає близько 13 600 кг, а маса вибухової речовини 2 423 кг (однак в деяких джерелах зазначається маса 2 700 кг). В бомбі використана суміш вибухових речовин AFX-757 та PBXN-114. Вона здатна пробивати бетон, камінь і землю. З відкритих джерел відомо, що ця бомба здатна проникати на 60 м під землю і на 16 м у бетон перед тим, як здетонувати. Для забезпечення точного наведення GBU-57 використовує комбінацію наведення за допомогою глобальної системи позиціонування та інерційної навігаційної системи (GPS/INS). А під час польоту бомба стабілізується за допомогою решіткових стабілізаторів, які допомагають підтримувати траєкторію.

Під час проведення перших загальних випробувань ці авіаційні бомби скидали з літаків B-52, але GBU‑57 МОР в подальшому не був інтегрований під цей літак. На сьогоднішній день носієм даних бомб є тільки малопомітні стратегічні бомбардувальники B-2 Spirit. Цей літак, вироблений компанією Northrop Grumman, є одним із найсучасніших бойових літаків у арсеналі ВПС США. Але у відкритих джерелах шириться інформація про можливу майбутню інтеграцію цих бомб до літаків B-21 Raider.

А сьогодні, 22 червня 2025 року Військово Повітряні Сили США завдали комбінованого удару по трьох ядерних об’єктах Ірану. Удар був завданий із застосуванням авіації, насамперед бомбардувальників B-2 з використанням протибункерних авіаційних бомб GBU‑57 МОР, а також підводного флоту, який здійснив запуск крилатих ракет Tomahawk. Це один із найпотужніших "пробивних" авіаударів, що коли-небудь проводили США.

Загалом атаковані три іранські ядерні об’єкти. Один із них — Фордо, завод зі збагачення урану, розташований у віддаленому гірському масиві. Він вважається критично важливим для ядерної програми Ірану. Іншими цілями стали об’єкти в Натанзі та Ісфахані.

Додатковий матеріал взятий з джерела - https://militarnyi.com/uk/, https://nv.ua/, https://noworries.news/.