.png)
US Air Force One
- Дмитро Андрущенко
- 4 дні тому
- Читати 5 хв
Air Force One — це не просто літак, а символ престижу американського президента. Історія президентських авіаперельотів у США почалася ще за часів Франкліна Рузвельта, а сучасний флот включає спеціально обладнані літаки Boeing VC-25A, які забезпечують високий рівень безпеки, комфорту та зв’язку.
Ці літаки стали справжнім "літаючим Білим домом", здатним виконувати роль мобільного командного центру навіть у надзвичайних ситуаціях, що робить їх невід’ємною частиною американської державності.
Історія Air Force One
Перші президентські авіаперельоти у США розпочалися ще за правління Франкліна Рузвельта. Під час Другої світової війни він активно користувався авіацією, зокрема літаками Boeing 314 і Douglas DC-4.
У 1943–44 роках для його поїздок створили спеціальний літак на базі C-87A, який згодом модернізували до C-54 Skymaster – так званої VC-54C "Священна корова". Цей борт мав спальну каюту, радіотелефон і підйомник для крісла-коляски. Саме на ньому Рузвельт прибув на Ялтинську конференцію в лютому 1945 року.
У 1947 році президент Гаррі Трумен замінив "Священну корову" на сучасніший C-118 Liftmaster з позивним Independence – на честь рідного штату Міссурі. За президента Дуайта Ейзенхауера в 1953 році з’явився унікальний позивний Air Force One. Причиною стало те, що комерційний рейс мав такий самий позивний, що й президентський борт, що створило небезпеку в повітрі.
Ейзенхауер також доповнив авіапарк літаками Lockheed C-121 Constellation (Колумбіна II і III), які використовувалися як президентські, а також невеликими Aero Commander для коротких поїздок.
Президентські перельоти стали нормою. У жовтні 1962 року адміністрація Джона Кеннеді придбала реактивний Boeing VC-137 (версія 707 Stratoliner) для далеких поїздок. Дизайнер Реймонд Лоуї за участі першої леді Жаклін Кеннеді створив фірмове оздоблення: шрифт "Декларації незалежності" і президентський герб на фюзеляжі. Цей борт (номер 27000, позивний SAM 27000) обслуговував президентів від Річарда Ніксона до Джорджа Буша-старшого.
За Рональда Рейгана було оголошено конкурс на новий літак: широкофюзеляжний Boeing 747 або McDonnell Douglas DC-10 із радіусом польоту понад 9000 км. У 1985 році вибрали Boeing 747, інтер’єр якого Ненсі Рейган оформила в стилі південноамериканського модерну. Перший VC-25A (модифікований 747-200B) надійшов у 1990 році, вже за адміністрації Буша-старшого.
Відтоді повітряний флот президента США складається з двох літаків Boeing VC-25A (хвостові номери 28000 і 29000), які стають Air Force One, коли на борту перебуває президент. Вони досі в експлуатації. Для їх заміни на початку 2000-х замовили два нові VC-25B (версія 747-8I), але очікується, що вони стануть до ладу не раніше 2027 року.
Сучасний стан
Сучасна версія Air Force One — це два спеціально обладнані літаки Boeing VC-25A, створені на базі моделі 747-200B. Коли президент США перебуває на борту одного з них, літак отримує позивний Air Force One.
Ці літаки мають унікальні модифікації, які відрізняють їх від звичайних пасажирських 747: захищену електроніку, розширені системи зв’язку, вбудований автопотяг для багажу, передні й задні трапи, а також можливість дозаправки в повітрі.
Борти з номерами 28000 і 29000 здатні дозаправлятися під час польоту, що фактично надає їм необмежений радіус дії. Їхнє електронне обладнання захищене від ядерного електромагнітного імпульсу, а сучасні засоби зв’язку дають змогу використовувати літак як мобільний командний центр у надзвичайних ситуаціях. Внутрішній простір літака — близько 370 м² — розподілений на три палуби. На борту є президентський люкс із кабінетом, спальнею та ванною кімнатою з душем, конференц-зала для нарад і обідів. Окремі каюти призначені для родини президента, його радників, охорони та представників ЗМІ. Передбачено захищений телефонний і комп’ютерний зв’язок, а також екрани для моніторингу подій.
Дві кухні можуть одночасно готувати до 100 страв. Пасажирам доступні шість туалетів, включно зі спеціальними для людей з інвалідністю. Для екіпажу передбачені окремі приміщення для відпочинку й харчування.
Загалом Air Force One давно став не просто літаком, а потужним символом американської влади та міжнародного престижу. Президент Рональд Рейган колись сказав: "Ніщо так яскраво не уособлює доблесть свободи, як цей борт". Його легко впізнати за великими написами United States of America, американським прапором і президентським гербом на фюзеляжі.
Цей "літаючий Білий дім" є важливим інструментом зовнішньої політики. Саме ним президенти здійснюють історичні візити, як-от політ Річарда Ніксона до Пекіна в 1972 році. Завдяки сучасним засобам зв’язку та нарадним кімнатам, управління країною можливе навіть у польоті. Під час криз, як-от теракти 11 вересня, літак стає повноцінним командним центром.
Air Force One став іконою попкультури — його зображення з’являється в кіно, зокрема у фільмі 1997 року з Гаррісоном Фордом. Характерну блакитно-білу ліврею, створену за участі Жаклін Кеннеді, знають мільйони людей. Сьогодні цей літак — не просто транспорт, а важливий культурний феномен, що уособлює могутність і традиції американського президентства.
Заміна
У 2018 році ПС США уклали з компанією Boeing фіксований контракт на суму 3,9 мільярда доларів для переобладнання двох літаків 747-8 у президентські VC-25B. Станом на весну 2023 року вартість проєкту зросла до приблизно 4,18 мільярда. Важливо, що всі перевитрати згідно з умовами контракту Boeing має покривати самостійно.
Проєкт VC-25B реалізує підрозділ Boeing Defense, Space & Security, який здійснює модифікації на виробничих майданчиках у Сан-Антоніо (Техас) і Таквілі (Вашингтон).
Спочатку розробку інтер’єрів доручили компанії GDC Technics із Форт-Верта (Техас), однак через проблеми з якістю робіт і подальше банкрутство підрядника Boeing розірвала з ним угоду та подала позов до суду.
Для тимчасової модернізації катарського літака, який розглядається як можливий резервний варіант, Boeing залучила компанію L3Harris. Інші ключові системи — захищений зв’язок, оборонні засоби тощо — розробляють численні субпідрядники, однак загальну інтеграцію й відповідальність несе Boeing.
Проєкт надзвичайно складний, що підтверджується труднощами координації між виконавцями. Особливо відчутними були наслідки невдалої співпраці з GDC Technics, що спричинило додаткові затримки та судові суперечки.
За даними виробника, вже у 2023 році перевитрати на проєкті перевищили 2,4 мільярда доларів (за іншими оцінками — близько 2,5 мільярда). Основними причинами втрат стали наслідки пандемії COVID-19 та перебої в ланцюгах постачання. Представники Boeing визнають, що компанія вже втратила мільярди доларів через це державне замовлення.
Попри фінансові труднощі, Boeing продовжує роботу над новими президентськими літаками. Першочергово передбачалося, що VC-25B надійдуть у 2024 році, однак графік неодноразово зсувався. У серпні 2024-го компанія оголосила, що перший політ відбудеться не раніше березня 2026 року, а повне завершення робіт очікується на початку 2028-го.
Згідно з останніми прогнозами, заміна чинного флоту VC-25A почнеться не раніше 2027 року та може тривати до кінця десятиліття. Якщо деякі вимоги буде спрощено, Boeing допускає можливість початку поставок уже в 2027-му. Таким чином, введення нових бортів в експлуатацію відкладається до кінця 2020-х років.
Проблеми
Проєкт VC-25B став об’єктом активних політичних дискусій. У травні 2025 року президент Дональд Трамп відкрито підтримав ідею прийняти безкоштовний Boeing 747-8 від Катару вартістю близько 400 мільйонів доларів як тимчасову заміну Air Force One. Трамп підтримав ініціативу, пославшись на затримки з постачанням нових президентських бортів для ПС. Він заявив, що відмовлятися від "дуже дорогого безкоштовного літака" було б нерозумно, й запропонував спершу використовувати його як літак Міністерства оборони, а згодом передати до президентського авіапарку.
Ця ідея викликала різку критику. Юристи наголосили, що отримання подарунків від іноземних держав без схвалення Конгресу суперечить Конституції США. Четверо сенаторів-демократів оприлюднили спільну заяву, в якій назвали угоду "явним конфліктом інтересів", що підриває довіру до уряду. Занепокоєння висловили й деякі республіканці, зокрема сенатор Рік Скотт, через можливі загрози національній безпеці. Фахівці також наголошують, що адаптація колишнього борту Qatar Amiri Flight до стандартів Air Force One вимагатиме серйозних модифікацій — від встановлення захищених каналів зв’язку до інтеграції оборонних систем. Ці зміни є технічно складними й потребують тривалого часу, що ставить під сумнів доцільність швидкого використання літака. Демократичні сенатори пообіцяли заблокувати угоду на законодавчому рівні, підкреслюючи, що офіційний проєкт VC-25B вже наближається до завершення, і постачання нових літаків заплановано на 2027 рік. Фінансові аспекти залишаються у фокусі уваги Конгресу. Під час обговорення оборонного бюджету на 2025 фінансовий рік було вирішено скоротити фінансування програми VC-25B на 108,5 мільйона доларів. Це відображає зростаюче занепокоєння через затримки та перевитрати. Водночас масштабних скорочень не відбулося — адміністрація продовжує фінансування модернізації президентського авіапарку.
Boeing, як головний підрядник, зобов’язаний покривати всі витрати понад фіксовану суму контракту в 3,9 мільярда доларів. У пошуках вирішення ситуації компанія веде переговори з урядом щодо пом’якшення окремих технічних вимог. Це дозволило б пришвидшити реалізацію проєкту й уникнути подальших затримок. Переговори тривають на тлі фінансових втрат Boeing, які вже перевищили 2,5 мільярда доларів, переважно через пандемію та проблеми в ланцюгах постачання.
Автор - Роман Приходько (https://militarnyi.com/uk/)