Об'єкт 775

Об'єкт 775 - радянський експериментальний ракетний танк.

ТТХ Об'єкт 775

Довжина: 6.1 м

Ширина: 3.4 м

Висота: 1.7 м

Маса: 36 т

Екіпаж: 2 особи

Двигун: 5ТДФ

Потужність двигуна: 700 к. с.

Максимальна швидкість руху: 70 км/год

Запас ходу: 600 км

Озброєння: 1 x 125-мм Д-126 та 1 x 7,62-мм СГМТ

Історія та конструкція

На початку 1960-х років радянські конструктори в межах пошуку перспективних шляхів розвитку бронетанкової техніки розпочали роботу над концепцією так званого ракетного танка. Цей напрям був зумовлений активним упровадженням керованого ракетного озброєння та прагненням істотно підвищити вогневу міць броньованих машин без значного зростання їхньої маси й габаритів. У такому контексті було створено експериментальний проєкт, відомий під назвою Об’єкт 775. Машина замислювалася як носій протитанкових керованих ракет, здатний ефективно уражати броньовані цілі на дистанціях, які перевищували можливості традиційних танкових гармат того часу. Розробка велася конструкторами Челябінського тракторного заводу, а перша публічна демонстрація зразка відбулася у 1964 році.

Об’єкт 775 вирізнявся надзвичайно оригінальною компоновкою. Корпус машини мав вкрай низький силует, а екіпаж складався лише з двох осіб — командира та механіка-водія. Обидва члени екіпажу розміщувалися у спеціальній герметичній капсулі всередині башти, яка оберталася разом з озброєнням. Робоче місце механіка-водія було оснащене складною технічною системою, що забезпечувала постійне орієнтування вперед незалежно від положення башти. Для цього використовувалася внутрішня обертова башточка: під час повороту основної башти вона оберталася у протилежному напрямку. Усередині цієї башточки розміщувалися сидіння механіка-водія, органи керування та прилади спостереження. Завдяки такому рішенню огляд дороги зберігався вздовж поздовжньої осі корпусу, що забезпечувало безперервний контроль за напрямком руху.

Корпус Об’єкта 775 виготовлявся з катаної броньової сталі, а рівень захисту відповідав стандартам основних бойових танків свого періоду. Низький силует значно ускладнював виявлення й ураження машини противником, однак така компоновка водночас створювала додаткові труднощі для роботи екіпажу та обмежувала можливості кругового огляду.

Силова установка танка була представлена дизельним двигуном потужністю близько 700 к. с., що забезпечувало прийнятні показники рухливості при бойовій масі близько 36 тонн. Ходова частина оснащувалася гідропневматичною підвіскою, яка дозволяла змінювати кліренс залежно від умов місцевості й частково компенсувати обмеження огляду шляхом зміни положення корпусу. Максимальна швидкість на шосе оцінювалася приблизно у 70 км/год, а запас ходу становив до 600 км.

Ключовою особливістю Об’єкта 775 залишалося його озброєння. На відміну від інших ракетних танків, таких як Об’єкт 287, ця машина мала повноцінну башту з литої сталі. Вона оснащувалася 125-мм нарізною пусковою установкою Д-126 з напівавтоматичним механізмом заряджання. Озброєння дозволяло застосовувати як керовані протитанкові ракети комплексу Рубін, так і некеровані реактивні снаряди Бур. Максимальна дальність стрільби керованими ракетами сягала близько 4 км, тоді як некеровані могли застосовуватися на дистанціях до 9 км. Допоміжне озброєння включало спарений кулемет калібру 7,62 мм, призначений для самооборони та ураження живої сили противника. Водночас ракетне озброєння мало й низку обмежень, серед яких складність наведення, обмежена ефективність у ближньому бою та підвищені вимоги до підготовки екіпажу.

Під час випробувань Об’єкт 775 продемонстрував добрі показники рухливості, прохідності та маскувальні переваги, зумовлені низьким силуетом і можливістю зміни кліренсу. Разом із тим було виявлено і суттєві недоліки, особливо в умовах маневреного бою, складного рельєфу та при необхідності ведення вогню на малих дистанціях. Додатковим стримувальним чинником стала складність конструкції та експлуатації. У підсумку проєкт було згорнуто на стадії випробувань, а на озброєння він так і не був прийнятий.