Об'єкт 279

Об'єкт 279 - радянський важкий танк, який був розроблений у 1957 році.

ТТХ Об'єкт 279

Довжина корпусу: 6.7 м

Ширина: 3.4 м

Висота: 2.4 м

Маса: 59.2 т

Екіпаж: 4 особи

Двигун: 2ДГ-8М

Потужність двигуна: 1000 к.с.

Максимальна швидкість руху: 55 км/год

Запас ходу: 250 км

Калібр і марка гармати: 130-мм М-65

Боєкомплект гармати: 24 снаряди

Додаткове озброєння: один 14,5-мм КПВТ

Історія та конструкція

Важкий танк під позначенням Об’єкт 279 належить до числа найбільш оригінальних експериментальних бойових машин, створених у СРСР у другій половині 1950-х років. Роботи над ним розпочалися у 1957 році в Ленінграді в конструкторському бюро під керівництвом Ж. Я. Котіна, а безпосереднім провідним конструктором проєкту був Л. С. Троянов. Створення цієї машини стало спробою радянських інженерів адаптувати танк до умов потенційного застосування ядерної зброї на полі бою, поєднавши в одному зразку високий рівень захисту, значну прохідність і потужне озброєння.

Наприкінці 1950-х років був виготовлений перший дослідний зразок, який направили на полігонні випробування. Вони підтвердили винятково високий рівень броньового захисту машини, водночас виявивши низку суттєвих обмежень. До них належали складність конструкції, значні труднощі з ремонтом і технічним обслуговуванням, висока собівартість виробництва, а також зниження актуальності концепції важкого танка в умовах перегляду військової доктрини на початку 1960-х років. У результаті проєкт було згорнуто, а Об’єкт 279 залишився одиничним експериментальним зразком і не був прийнятий на озброєння.

Попри загалом класичну схему компонування, танк мав низку нетипових конструктивних рішень. Його корпус був зварений із чотирьох великих литих броньових елементів складної криволінійної форми. Товщина лобової броні корпусу більш ніж удвічі перевищувала аналогічні показники серійного танка Т-10М і досягала 269 мм. Верхня лобова деталь максимальною товщиною 192 мм була розташована під кутом 60° до вертикалі, тоді як бортові елементи товщиною 182 мм мали нахил 45°. Башта також відрізнялася обтічною формою і високим рівнем захисту: максимальна товщина її броні по периметру становила до 305 мм при куті нахилу близько 30°. Додатково корпус і борти башти оснащувалися незнімними тонколистовими протикумулятивними екранами, що формували витягнуту еліпсоїдну форму та підвищували загальну стійкість до ураження. Прийнята схема бронювання забезпечувала надійний захист від 122-мм бронебійних і 90-мм кумулятивних боєприпасів на всіх практичних дистанціях стрільби.

Ще однією характерною особливістю Об’єкта 279 стала чотиригусенична ходова частина. Замість традиційної двогусеничної схеми машина мала по дві гусениці з кожного борту. Таке рішення дозволяло істотно знизити питомий тиск на ґрунт, забезпечити високу прохідність на снігу, болотах і пухких ґрунтах, а також підвищити стійкість танка до впливу ударної хвилі. Разом із тим складність цієї конструкції негативно позначалася на експлуатаційній надійності та ускладнювала технічне обслуговування.

Силова установка включала дизельний двигун потужністю близько 1000 к.с., що дозволяло машині масою майже 60 тонн розвивати швидкість до 55 км/год по шосе. Екіпаж танка складався з чотирьох осіб. Основним озброєнням була 130-мм гармата М-65, та спарений 14,5-мм кулемет КПВТ. Боєкомплект налічував близько 24 пострілів, а використання напівавтоматичного механізму заряджання було для свого часу достатньо прогресивним технічним рішенням.