Битва за Осан

Битва за Осан стала першим бойовим зіткненням між підрозділами Корейської Народно-Демократичної Республіки та збройними силами США у ході Корейської війни.

Передумови

Після завершення Другої світової війни Корейський півострів було розмежовано вздовж 38-ї паралелі, внаслідок чого сформувалися дві окремі держави — Корейська Народно-Демократична Республіка на півночі та Республіка Корея на півдні. З часом політичне й військове протистояння між ними посилювалося, і 25 червня 1950 року збройні сили Північної Кореї розпочали наступ на південний напрямок. Підрозділи армії Республіки Корея, не підготовлені до такого розвитку подій, були змушені відходити під тиском наступаючого противника. А Сполучені Штати, діючи відповідно до мандату ООН, оперативно направили до регіону обмежений контингент із завданням стримати просування північнокорейських військ та забезпечити час для розгортання основних сил. Першим американським формуванням, задіяним у цих подіях, стала зведена тактична група під назвою Task Force Smith, сформована на базі 24-ї піхотної дивізії армії США.

Американський підрозділ налічував близько 540 військовослужбовців під командуванням підполковника Чарльза Сміта та мав обмежені засоби ураження, зокрема легку артилерію, міномети, протитанкові гранатомети M9A1 Bazooka і стрілецьку зброю. Значна частина особового складу не мала попереднього бойового досвіду. А їм протистояли підрозділи 4-ї піхотної дивізії Корейської народної армії, посилені танками Т-34-85, артилерією та підготовленою піхотою, яка вже мала досвід ведення бойових дій і перебувала в активній наступальній фазі.

Хід бою

Уранці 5 липня 1950 року американські підрозділи, зайнявши оборонні позиції на пагорбах на північ від населеного пункту Осан, спробували перекрити один із ключових напрямків просування противника. Близько 8-ї години ранку в районі з’явилася колона північнокорейських танків, по якій американська піхота відкрила вогонь із наявних артилерійських і протитанкових засобів. У ході бою з’ясувалося, що наявне озброєння було малоефективним проти танків Т-34-85, унаслідок чого вдалося вивести з ладу лише кілька машин, тоді як основна частина колони змогла подолати оборонні рубежі та продовжити рух у напрямку Осана.

Після прориву танків американські бійці зазнали наступу значних сил північнокорейської піхоти чисельність яких сягала до кількох тисяч осіб. Протягом кількох годин американці чинили опір, однак згодом війська КНДР здійснили обхід із флангів. За цих умов американські сили зазнали суттєвих втрат і були змушені організовано, але в складній обстановці, відходити з займаних позицій.

Під час подальшого відступу частина американських військовослужбовців була поранена, а деякі потрапили в полон. Попри значні втрати, американці на кілька годин затримати просування північнокорейських військ, що дало змогу командуванню виграти час для формування нової оборонної лінії на південь від Осана.

Підсумки

Битва за Осан завершився тактичним успіхом північнокорейських сил і стала серйозним випробуванням для американського контингенту. Підрозділи США зазнали відчутних втрат — близько 170 військовослужбовців убитими, пораненими та зниклими безвісти, тоді як втрати протилежної сторони оцінюються приблизно у 130 осіб.

Події під Осаном виявили низку проблем у рівні підготовки, оснащенні та загальній бойовій готовності армії США в перші повоєнні роки. Водночас цей бій став важливим уроком і поштовхом до швидких змін: американське командування оперативно розпочало перекидання додаткових сил на Корейський півострів, посилило озброєння та переглянуло тактичні підходи. У сукупності ці заходи згодом дали змогу стабілізувати обстановку та організувати оборону на рубежі Пусанського периметра.