Panzerhandmine 3

Panzerhandmine 3 - німецька ручна протитанкова кумулятивна магнітна міна.

ТТХ Panzerhandmine 3

Висота гранати: 270 мм

Діаметр гранати: 140 мм

Загальна маса: 3000 г

Маса вибухової речовини: 1000 г

Час затримки: 7 с

Історія та конструкція

На початку 1940-х років німецькими конструкторами для заміни не надто вдалої ручної протитанкової кумулятивної міни Panzerhandmine була спроєктована нова міна під маркуванням Panzerhandmine 3. Вона була призначена для боротьби з легкими і середніми танками та бронемашинами. Після успішних випробувань у 1942 році її прийняли на озброєння і розгорнули серійне виробництво.

Panzerhandmine 3 або скорочено PHM 3 мала доволі проосту конструкцією і складалась з самого корпусу, заряду вибухової речовини, магнітів і запалу. Пляшкоподібний корпус гранати був виготовлений з металу. У верхній частині корпусу було гніздо з різьбленням, призначене для вкручування запалу. А у нижній частині корпусу встановлювалися шість магнітів для установки на металеву поверхню. Крім того Panzerhandmine 3 додатково комплектувалась металевим кільцем з шипами для кріплення міни на дерев'яну поверхню.

Загальна маса міни становила близько 3000 г, з яких 1000 г припадало на вибуховий заряд. Як запал використовувався стандартний терочний запал BZE 39 у парі з капсулем-детонатором Sprengkapsel N.8 від ручної гранати M-39, зазвичай із затримкою близько 7 секунд.

PHM 3 найчастіше застосовували піхотні підрозділи під час підходів у тил, у міських боях, на перехрестях або в інших місцях, де бронетехніка була змушена сповільнювати хід. Правильне й ефективне використання вимагало ретельної підготовки — маскування та вибору оптимального місця установки. Метою зазвичай було не повне знищення машини, а виведення її з ладу шляхом пошкодження гусениць, опорних котків чи інших вузлів. При підриві кумулятивний струмінь міг проплавляти броню товщиною приблизно 130–140 мм.