top of page
  • Фото автораgegure

Challenger II


Справжній британець - вишукані манери, впевнений крок та достатня міць, щоб прославляти Короля по світу, це все Challenger 2.

FV4034 Challenger 2 – це британський основний бойовий танк (MBT) третього покоління, який перебуває на озброєнні армій Сполученого Королівства та Оману. Він був розроблений британською компанією Vickers Defense Systems (нині відома як BAE Systems Land & Armaments).

Розробка

Повернемося у 1986 рік, Велика Британія. На чолі країни «Залізна Леді» Маргарет Тетчер, світ на порозі великих змін та перерозподілу сил. І от у всьому цьому, компанія Vickers Defense Systems проявила ініціативу і почала розробку наступника для тодішнього основного бойового танку Challenger 1. Загалом проект був сприйнятий у високих колах МО Британії доволі скептично, супроти американського M1 Abrams. Та уряд Тетчер у 1988 році вирішив продовжити розробку.

Тут в гру додається фактор зміцнення довіри чиновників МО до вітчизняної техніки. Це стало наслідком високої ефективності британського Challenger 1 у війні в Перській затоці. Щоб ви розуміли, британці обарали між «Challenger 2», американським ”M1A2 Abrams”, французьким “Leclerc” та західнонімецьким “Leopard 2”. От така компанія зібралась.

В 1991 році було нарешті розміщено замовлення на танки. Через два роки, у 1993, танком зацікавився Оман, і теж замовив спочатку 18 штук, а потім у 1997, ще 20 одиниць.

І от нарешті, 1994 рік, перші танки були поставлені на озброєння. Здавалося б чудово, освоюй та вперед, та лише одне величезне «АЛЕ». АЛЕ приймальні випробування були провалені. Оце розчарування. Після цього, у 1995 році, три танки випробовувались впродовж 285 бойових днів.

Себто уявіть, кожного дня:

  • 27 км – їзда по дорозі;

  • 33 км – їзда поза дорогою;

  • 34 постріли з основної гармати;

  • 1000 пострілів з кулемету;

  • 10 годин простою двигуна;

  • 3,5 години роботи двигуна.

Це був «День бабака» тривалістю 285 діб, але як наслідок, всі недоліки були усунені і танк відповідав поставленим до нього вимогам. Там ще були і подальші випробування, але нічого особливого не з’ясували. Challenger 2 все ще відповідав вимогам.

На основі шасі Challenger було розроблено машину для прориву мінних полів “Trojan” та мостоукладальника “Titan”.


Характеристики


Озброєння


З історією розробки ми розібралися, тепер настав час того, що власне і робить танк танком – гармати.

На Challenger 2 встановили 120 мм танкову гармату L30A1 – наступницю гармати L11, яка використувувалась на танках “Chieftain” та “Challenger 1”. Гармату виготовляють з високоміцного електрошлакового сплаву сталі (то сталь максимально очищена від домішок) з покриттям хромовим сплавом. На стволі встановлений термокожух, необхідний для підтримання постійної температури ствола та уникнення вигину через розширення. Управляється гармата повністю електричною системою керування та стабілізації. А башту можна повернути на 360 градусів за 9 секунд.

Особливістю цієї гармати є її нарізний ствол. Це єдиний танк серед основних танків НАТО з такою особливістю. Чому так? Справа в снарядах, що використовуються. Британська армія надає перевагу використанню фугасних снарядів (HESH) на додаток до бронебійних підкаліберних снарядів (APFSDF). І от саме снаряди HESH потребують нарізного ствола. Вони до того ж мають збільшену дальність ураження (до 8 км проти звичних 5 км) і більш ефективні проти будівель та легкоброньованих транспортних засобів.

Challenger 2 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою для випробувань


Була ще історія з тестуванням гладкоствольної гармати Rheinmetall L/44 на двох екземплярах Challenger 2. Викликано це було закриттям виробництва британських снарядів і бажанням перейти на натівської номенклатури боєприпасів. Та нема ніякої інформації, що гармата впроваджувалась серійно.


Боєкомплект до гармати становить 50 пострілів роздільного заряджання, які зберігаються в корпусі та башті. Дальність прямого вистрілу становить 1,5 -1,6 км.

Зліва від гармати видно ствол кулемета


Щодо додаткового озброєння. Тут наявний кулемет 7,62 мм L94A1 Chain Gun, який розташовується зліва від основної гармати. Також біля командирського люку встановлений кулемет L37A2 (FN MAG), що використовується переважно в зенітних цілях. На деякі екземпляри встановлювали систему дистанційного управління вогнем L37A2, 12,7 мм кулемет (версія на експорт) або 40 мм автоматичний гранатомет.

Challenger 2 з пусковою установкою Brimstone


Система управління вогнем

Ведення вогоню управляється цифровим комп’ютером від Computing Devices Co з двома 32-розрядними процесорами. Комп`ютер має можливість інтеграції з системою контролю інформації на полі бою, та спільне використання з M1A2 Abrams.

В командира просто «жир». Панорамний гіростабілізований приціл SAGEM VS 580-10 з лазерним далекоміром. Діапазон огляду від +35 до -35 градусів по вертикалі. А для кругового огляду командирський пост оснащено вісьмома перископами.

Всередині Challenger 2

В наявності є тепловий оглядовий та артилерійський приціл (TOGS II) від Thales, він забезпечує нічне бачення. Зображення з тепловізора виводиться на приціли навідника та на монітори командира. Крім того для навідника встановлено основний стабілізований приціл з лазерним далекоміром (дальність від 200 м до 10 км).

Місце водія оснащене пасивним перископом Thales Optronic з підсиленням зображень для водіння вночі та тепловізійною камерою заднього виду.


Захист

Броня це певно те що вирізняє Challenger 2 серед аналогів. Основу захисту башти та корпусу становить броня другого покоління Chobham ( відома ще як Dorchester), то дуже засекречена броня, все що відомо про неї, це ствердження що вона, нібито, ефективніша майже вдвічі, ніж гомогенна броня, проти фугасних протитанкових снарядів (HEAT - кумулятивних) .

Challenger 2 оснащений додатковими пакетами захисту по бортах та в лобовій проекції


Безпека екіпажу була першочерговим фактором при розробці. Щоб ви розуміли для руху башти та гармати використовується електричний привід замість гідравлічних систем, щоб у випадку пошкодження рідина не витікала в бойове відділення.

Додатково танк можна оснастити комплектами динамічної броні. Звісно на випадок «ядерного апокаліпсису» ну або більш ймовірного застосування хімічної зброї, є встановлена система РХБЗ.

По боках башти розташовані 10 димових гранатометів L8, ну і звісно є можливість створювати димову завісу впорскуючи дизель у випускні колектори….


Мобільність

З двигуном британці вирішили не заморочуватись, Challenger 2 має найменшу потужність серед інших танків НАТО – 1200 к.с. проти 1500 к.с. в «Абрамсах» та «Леопардах». Повна бойова вага цього джентельмена з додатковою бронею – 75 т. ! Та він при цьому навіть здатний рухатися доволі непогано, як на свою вагу - 40км/год - на бездоріжжі і 59 - на дорозі. Дальність ходу зазначають від 450 до 550 км.

По факту, двигун Perkins об’ємом 26,1 л, був встановлений і на його попереднику, та все ж розробники вдосконалили систему фільтрації, покращили стартер та генератор, систему охолодження, систему змащення трансмісії, загалом 44 зміни. На корпусі розмістили два зовнішніх паливних баки, що правда не під’єднали їх до паливної системи.

Підвіска гідропневматичного типу, а гусеницю оснастили гідравлічним регулятором натягу.

Є також в Challenger 2 додаткова силова установка Extel Systems Wedel APU, основне призначення якої електроживлення (електрохарчування) електричних систем при заглушеному двигуні, увага, для зменшення витрати палива, звукового та теплового маскування.

Екіпаж

Екіпаж танку становить 4 особи: заряджаючий, навідник, водій та командир. Чому так? Британська армія проаналізувала досвід застосування танків і прийшла до висновку, що використання автоматичного заряджання знижує живучість машини на полі бою, оскільки ставить під питання надійність механізму.

О і важливе. Що? Як ви думаєте? Кип’ятильник для води, війна війною, а чай за розкладом. А якщо без жартів, то система використовується для приготування та розігрівання їжі і напоїв.


Використання

Фактично першим бойовим застосуванням Challenger 2 була миротворча місія в Косово, де він участі в серйозних конфліктах не брав. Та для операції нижній лобовий лист був підсилений динамічним захистом та екранами по бортах.

Танк Challenger 2 веде БМП Warrior через міст під час маневрів бойової групи в Косово, 2000 рік


Дійсно бойове застосування відбулося в березні 2003 року під час вторгнення в Ірак. Тоді було застосовано близько 120-ти танків під час облоги Басри. Вони виконували функцію вогневої підтримки британських військ та протидії іракським Т-54/55. До слова, 26 березня Challenger 2 вступили у танковий бій, коли колона іракських танків спробувала атакувати британські позиції. Тоді було знищено 15 іракських Т-55, британці відбулись без втрат.

До конструкції були додані піщані фільтри та кондиціонери. Під час цієї операції було знищено жодного Challenger 2, ну майже жодного, один все ж був уражений «дружнім» вогнем.

Королівський "Челленджер-2" знищений "дружнім вогнем" з іншого "Челленджера" - Басра 2003. Снаряд HESH потрапив у відкритий командирський люк, убивши двох членів екіпажу; розпочалась пожежа яка поширилась на боєзапас.


У серпні 2006 зарядом РПГ-29 було пробито лобову нижню броню. Водій втратив частину стопи, ще двоє членів екіпажу були поранені, та незважаючи на поранення водій зумів заднім ходом проїхати 2,4 км до власних позицій.

6 квітня 2007 року, у Басрі, Ірак, кумулятивний заряд від СВП проник у нижню частину танка, водій втратив ногу, ще один солдат був поранений.

Опираючись на цей досвід Challenger 2 був оснащений новим пакетом пасивної активної броні від Rafael Advanced Defense Systems (Ізраїль).

Окрім того, було зафіксовано випадок, коли в ході боїв один з «Челленджерів» витримав 15 влучань з протитанкових гранатометів.


Варіанти

Titan. Варіант броньованого мостоукладальника. Titan базується на ходовій частині Challenger 2 і замінив на озброєнні мостоукладальник Chieftain Armored Vehicle Launched Bridge (ChAVLB). Titan надійшов на озброєння в 2006 році . Титан може нести один міст довжиною 26 метрів або два мости довжиною 12 метрів. Його також можна оснастити бульдозерним відвалом.

Titan


Trojan Armored Vehicle Royal Engineers — це бойова інженерна машина, розроблена як заміна Chieftain AVRE (ChAVRE). Він використовує шасі Challenger 2 і несе шарнірну стрілу екскаватора, бульдозерний відвал і рейки для кріплення фашин (в’язки прутів, використовувались для заповнення траншей та ровів) . Введено в озброєння в 2007 році, було випущено 33 одиниці.

Trojan AVRE в Афганістані. Позаду закріплена фашина.


Challenger 2E. Експортна версія танку. Оснащувався новою інтегрованою системою управління вогнем, силовою установкою EuroPowerPack потужністю 1500 к.с. та автоматичною КПП. У 2005 році розробка була припинена, це пов’язують з невдачею на тендері для грецької армії у 2002 році, де було обрано Leopard 2.

CRARRV. Ремонтно-евакуаційна броньована машина Challenger (CRARRV) — це броньована евакуаційна машина на базі корпусу Challenger 1 (з оновленою силовою установкою Challenger 2 ) і призначена для ремонту та відновлення пошкоджених танків на полі бою.

CRARRV, залучений до операції CABRIT в Естонії, буксирує основний бойовий танк Challenger 2 під час навчань, 2019 р.


Джерела: Wikipedia.org, militaryanalizer.com, join-forces.com, strategic-bureau.com








1 041 перегляд0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

M10 Booker

LC-08 Anders

bottom of page