Bell AH-1Z Viper

Bell AH-1Z Viper - американський ударний вертоліт.

ТТХ Bell AH-1Z Viper

Загальна Довжина: 17.68 м

Довжина фюзеляжу: 13.87 м

Діаметр несучого гвинта: 14.6 м

Ширина фюзеляжу: 3.28 м

Висота: 4.37 м

Екіпаж: 2 особи (пілот і оператор)

Маса порожнього: 5591 кг

Максимальна злітна маса: 8409 кг

Силова установка: 2 × турбовальних General Electric T700-GE-401C

Потужність двигунів: 2 × 1723 к.с.

Максимально допустима швидкість: 411 км/год

Крейсерська швидкість: 248 км/год

Максимально висота польоту: 6 096 м

Бойовий радіус: 208 км (з бойовим навантаженням 1150 кг)

Історія та конструкція

Ударний вертоліт під назвою Bell AH-1Z Viper був спроєктований американськими конструкторами з компанії Bell Helicopter у рамках програми H-1 upgrade program для Корпусу морської піхоти США. Дана програма стартувала у 1996 році та являла собою модернізацію вертольотів AH-1W Super Cobra до більш сучасної версії. Всі конструкторські роботи по створенню нового вертольота Bell AH-1Z Viper тривали з кінця 1990-х років до початку 2000-х років. Спочатку планували модернізувати тільки 180 вертольотів AH-1W Super Cobra до Bell AH-1Z Viper, але згодом було розгорнуто повноцінне серійне виробництво нових вертольотів.

Bell AH-1Z Viper вперше піднявся у повітря 8 грудня 2000 року. А після проведення всіх наземних та морських, випробувань тільки у 2010 році його прийняли на озброєння. На сьогодні ці вертольоти перебувають на озброєнні корпусу морської піхоти США, а також їх використовують за кордоном, у Чехії та Бахрейні.

Як вже було зазначено Bell AH-1Z Viper являє собою модернізовану версію вертольота AH-1W Super Cobra. У порівнянні зі своїм попередником, він отримав низку вдосконалень, зокрема новий чотирилопатевим несучий гвинт на основі нових технологій, оновлену військову авіоніку, модернізовані системи озброєння та електрооптичні сенсори, інтегровані в єдину бойову платформу. Завдяки цим змінам вертоліт має підвищену живучість, може виявляти цілі на більших відстанях і атакувати їх високоточною зброєю. Конструкція фюзеляжу була суттєво перероблена для підвищення ударостійкості. Серед заходів безпеки – енергопоглинаюче шасі, системи інертизації парів пального, самогерметизувальні паливні баки, крісла з амортизацією удару, а також концепція збереження маси, застосована до основних компонентів.

Вертоліт Bell AH-1Z Viper має безшарнірну систему несучого гвинта, яка на 75 % має меншу кількість частин ніж зчленована чотирилопатева система. Лопаті зроблені з композитних матеріалів, які мають збільшену живучість і напівавтоматичну систему складання для зберігання на борту десантних кораблів. Його силова установка складається з двох турбовальних двигунів General Electric T700-GE-401C, а крейсерська швидкість становить 248 км/год. Сама кабіна вертольота була спроєктована таким чином, щоб обидва члени екіпажу мали майже ідентичне керування, що дозволяє здійснювати політ як з переднього, так і з заднього місця. Робочі місця оснащені системою Hands on Collective and Stick (HOCAS) із бічним джойстиком, яка дозволяє пілоту виконувати багато функцій, не відриваючи рук від органів управління польотом. Додатково він оснащений навігаційним комплексом який складається з вбудованого GPS інерційної навігаційної системи (EGI), цифрової мапи і підсистеми повітряних даних низької швидкості Meggitt, що дозволяє вести вогонь у режимі зависання. А максимальна злітна маса становить 8409 кг.

Якщо казати про озброєння цього вертольота то він комплектується однією 20-мм триствольною гарматою M197, а за рахунок шести точкам підвісу може додатково використовувати 16 ракет AGM-114 Hellfire, 8 ракет AGM-179 JAGM, 2 ракети AIM-9 Sidewinder, 4 пускові установки з 19 ракетами Hydra 70 в блоках LAU-61, а також 4 пускові установки з 7 ракетами Hydra 70 в блоках LAU-68. Його система прицілювання Lockheed Martin має ІЧ сенсор третього покоління і дає змогу наводити зброю на ціль вдень, вночі або за поганих погодних умов. Підсумовуючи можна сказати, що Bell AH-1Z Viper вирізняється високою маневреністю, надійністю та здатністю працювати в складних бойових умовах, що робить його важливим елементом повітряної підтримки.

Додатковий матеріал взятий з джерела - https://militarnyi.com/uk/