8 cm Raketen-Vielfachwerfer

8 cm Raketen-Vielfachwerfer - німецька 80-мм реактивна система залпового вогню.

Історія та конструкція

До середини Другої світової війни командування Третього Рейху активно шукало способи адаптувати авіаційні некеровані ракети для потреб сухопутних підрозділів. Застосовувані винищувачами Luftwaffe ракети WGr. 21 продемонстрували придатність для наземного використання, що й стало поштовхом до створення спеціальної багатоствольної установки, здатної запускати подібні боєприпаси. У 1943 році німецькі інженери представили наземну реактивну систему залпового вогню 8 cm Raketen-Vielfachwerfer, призначену для ураження живої сили, техніки та польових укріплень противника. Її виробництво тривало аж до завершення війни, але загальний обсяг серійного виробництва залишився невеликим — близько 300 одиниць.

Пускова установка являла собою блок металевих напрямних, встановлений на напівгусеничних платформах Sd.Kfz. 4 “Maultier” або на французьких тягачах Somua MCG, які використовувалися як трофейні машини. Така база забезпечувала прийнятну мобільність і давала змогу швидко залишати позицію після залпу. Основним боєприпасом були ракети Wurfgranate 28 калібру 80 мм. Їхня довжина становила близько 1 м, маса — 10,4 кг, а бойова частина містила майже 0,9 кг вибухової речовини. Вогонь міг вестися як окремими пострілами, так і повним залпом. Максимальна дальність стрільби досягала приблизно 2 км.

Систему застосовували переважно для підтримки піхоти, зокрема для раптових ударів по укріплених позиціях і скупченнях військ противника. Найчастіше 8 cm Raketen-Vielfachwerfer використовували підрозділи Waffen-SS і частини Вермахту на Східному фронті, де характер місцевості сприяв застосуванню реактивної артилерії.

Хоча установка не стала масовою, вона відображала прагнення Німеччини впровадити авіаційні технології в наземні системи озброєння. Тим не менш, комплекс довів свою ефективність у ролі мобільної системи ближньої реактивної підтримки й став однією з передумов для розвитку легких повоєнних РСЗВ.