Операція "Каньйон Ельдорадо"

Операція "Каньйон Ельдорадо" — спільна військова операція ВПС, ВМС і Корпусу морської піхоти США, що відбулася 15 квітня 1986 року. Її метою були авіаудари по об’єктах у Лівії у відповідь на підтримку режимом Муаммара Каддафі міжнародного тероризму, зокрема терористичного акту в нічному клубі Берліна.

Передумови

У 1970–1980-х роках Лівія під керівництвом Муаммара Каддафі проводила агресивну зовнішню політику й активно підтримувала різні терористичні угруповання на Близькому Сході та в Європі. Західні країни звинувачували Триполі у фінансуванні та організації численних атак. Ситуація загострилася після вибуху в берлінському клубі La Belle 5 квітня 1986 року, де загинули двоє американських військовослужбовців і понад 200 людей були поранені. Розслідування вказало на безпосередню причетність лівійських спецслужб.

Президент США Рональд Рейган, який уже мав напружені відносини з Каддафі, вирішив відповісти силою та провести військову операцію. Мета операції полягала у завданні авіаудару по стратегічних і військових об’єктах Лівії, щоб покарати режим і водночас продемонструвати готовність США протидіяти державному тероризму.

Підготовка операції

Підготовка до операції тривала кілька днів. Основний удар мали завдати бомбардувальники F-111F Aardvark, із Великої Британії, яким для атаки довелося здійснити багатогодинний обліт через Атлантику й Середземне море, оскільки Франція, Іспанія та Італія відмовилися надати свій повітряний простір. Їх підтримували палубні літаки з авіаносців USS America та USS Coral Sea. Для ударів були обрані ключові військові об’єкти у Триполі та Бенгазі: бази, аеродроми, центри протиповітряної оборони, казарми, а також резиденція Муаммара Каддафі. При цьому американське командування наголошувало, що атака не спрямована проти мирного населення.

Підготовка F-111 до бойового вильоту, 14 квітня 1986 року

Хід операції

У ніч з 14 на 15 квітня 1986 року американська авіація здійснила масштабний повітряний рейд проти Лівії. Бомбардувальники F-111F, долаючи складний маршрут, увійшли в повітряний простір країни та завдали ударів керованими боєприпасами по ключових цілях. Під вогонь потрапили військові бази у Триполі, аеродром Бенгазі-Беніна, об’єкти протиповітряної оборони й казарми. Одним із головних об’єктів атаки стала резиденція Муаммара Каддафі в комплексі Баб-аль-Азізія. За повідомленнями, під час бомбардування загинула його прийомна донька, а сам лівійський лідер залишився живим.

Незважаючи на щільний вогонь систем ППО, основні завдання операції було виконано. Водночас США втратили один літак F-111, екіпаж якого загинув. Лівійські втрати становили кілька десятків осіб убитими й пораненими, серед яких були як військові, так і цивільні. Операція продемонструвала здатність США наносити точкові удари по віддалених цілях, але водночас засвідчила високі ризики для екіпажів у разі дій проти насиченої системи протиповітряної оборони.

Кадри відеоматеріалів з ураження лівійських транспортних літаків Іл-76 на аеродромі Триполі,15 квітня 1986 року

Наслідки

Операція мала помітний міжнародний резонанс. США продемонстрували готовність діяти проти держав, які підтримують тероризм, навіть за умов обмеженої підтримки союзників. Лівія зазнала удару по військовій інфраструктурі, а Каддафі змушений був на певний час скоротити свою активність на міжнародній арені.

Разом із тим, операція викликала неоднозначну реакцію: Велика Британія підтримала дії США, натомість багато європейських держав і Радянський Союз засудили застосування сили. Хоча атака не повалила режим, вона стала потужним сигналом про можливість точкових американських авіаударів і продемонструвала ефективність далекої проєкції сили.