.png)
Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz
У неділю 27 червня 1976 року літак французької авіакомпанії "Ер Франс", що виконував звичайний рейс за маршрутом Тель-Авів-Париж, захопили четверо озброєних терористів (двоє німців і двоє арабів), які були членими організації Народний фронт визволення Палестини, якою керував Дж. Хабаш. У момент вильоту з Тель-Авіва на борту літака перебувало понад двісті пасажирів.
Терористи проникли на борт літака в Афінах, де він здійснював проміжну посадку. В афінському аеропорту в цей час проходив страйк наземного персоналу, завдяки чому терористів практично ніхто не оглядав. Рейс з Тель-Авіва в Париж, після зупинки в Афінах був терористами змінений в напрямку Ентеббе, головного аеропорту Уганди, з проміжною посадкою в лівійському аеропорту Бенгазі.
28 червня о 3:30 ночі захоплений терористами НФВП літак приземлився в аеропорту Ентеббе. Диктатор Уганди Іді Амін був проінформований про викрадення з самого початку. Він тісно співпрацював із терористами і, неодноразово виступаючи перед заручниками, говорив, що їхня доля в руках уряду Ізраїлю, який має прийняти всі вимоги викрадачів.
В Уганді до викрадачів приєдналася ще одна група палестинських терористів.
Вже наступного дня терористи відокремили євреїв від представників інших національностей. Серед заручників було 248 пасажирів та 12 членів екіпажу. Пізніше пасажирів з неізраїльськими паспортами відпустили. Після звільнення неізраїльтян кількість заручників зменшилась до 106 і Палестинці оголосили Ізраїлю ультиматум, згідно з яким в обмін на заручників мали бути звільнені 53 арабські терористи, що утримувались у ізраїльських тюрмах.
Терористи погрожували, що якщо ув'язнених не буде звільнено, то всіх заручників буде вбито, а літак підірвано.
1 липня ізраїльський уряд оголосив, що він приймає всі вимоги терористів і просить Францію бути посередником у переговорах про звільнення заручників. Не припиняючи дипломатичних контактів, ізраїльський уряд доручив військовим розробити план операції з порятунку заручників.
У плануванні операції брали участь начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Мордехай Гур, начальник оперативного відділу військової розвідки (АМАН) Егуд Барак, командувач ізраїльськими ВПС Беньямін Пелед, та командир підрозділу спеціального призначення підполковник Йонатан Нетаньягу.
Серед ізраїльських військових фахівців було чимало тих, хто до приходу до влади Іді Аміна перебували в аеропорту Ентеббе як військові радники армії Уганди. Через це ізраїльським військовим був досконально відомий план аеропорту. На одній з авіабаз Ізраїлю в терміновому порядку збудували макет аеропорту Ентеббе, і військовослужбовці кілька разів на день штурмували його, домагаючись необхідної злагодженості дій.
4 липня 1976 року чотири військово-транспортні літаки С-130 «Геркулес», які мали доставити ізраїльську штурмову групу під командуванням підполковника Йонатана Нетаньягу до аеропорту Ентеббе для звільнення заручників, піднялися в повітря. Щоб уникнути виявлення єгипетським, саудівськими та суданськими радарами, більшу частину шляху в чотири тисячі кілометрів величезні машини були змушені триматися на висоті не більше 30 метрів.
О 23:18 того ж дня перший з «Геркулесів» приземлилися в аеропорту «Ентеббе».
Згідно із задумом операції, спецпризначенці, на двох джипах і одному чорному Мерседесі, який мав виконувати роль автівки президента Уганди Іді Аміна, котрий якраз в цей час мав прилетіти в аеропорт з Маврикія, імітували кортеж високопосадовця. Ізраїльтяни були переодягнені в угандійську форму, що мало забезпечити ефект раптовості.
І хоча цей задум частково не вдався (ізраїльські військові не знали, що буквально напередодні угандійський диктатор змінив свій «Мерседес» на білий «Роллс-ройс», тому спецназівців було викрито передчасно), завдання було виконане: в ході операції Ентеббе ізраїльські спецназівці знищили всіх терористів і евакуювали 102 із 106 заручників.
Паралельно інша група командос в той же час підірвала угандійські винищувачі МіГ-17 та МіГ-21, щоб ліквідувати можливість повітряної погоні. Третя група, що блокувала аеропорт зовні, знищила загін угандійських військових, який намагався прорватися до аеропорту. В ході всієї операції, що тривала 53 хвилини, було поранено чотирьох спецназівців. В останні хвилини, прикриваючи посадку своїх підлеглих на літак, від кулі снайпера загинув командир операції Йонатан Нетаньягу. Пізніше спецоперація була перейменована на «Йонатан» — на честь загиблого офіцера. Також при штурмі загинуло троє заручників, ще п'ятеро було поранено.
Пізніше операцію «Ентеббе» спробували засудити в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (проте жодної засуджуючої резолюції прийнято не було). Представники Радянського Союзу і арабських держав звинуватили Ізраїль в «кричущому порушенні суверенітету Уганди». Проте більшість країн вільного світу привітало Ізраїль з видатним успіхом в боротьбі з міжнародним тероризмом. Західна Німеччина назвала операцію "актом самозахисту", Швейцарія і Франція похвалили Ізраїль за проведену операцію. А представники США і Сполученого Королівства назвавши рейд Ентеббе «неможливою операцією».
Comments