top of page
  • Фото автораgegure

Озброєння F-16. Що є в базовому арсеналі цього винищувача.

Автор: ukrainian.avenger

Українські пілоти незабаром розпочнуть навчання по експлуатації американських винищувачів F-16. Про історію та технічні характеристики цього літака ви можете дізнатися в серії дописів на сторінці. В цьому дописі ми детальніше розглянемо стандартне озброєння яке несе цей винищувач. Як і будь-який сучасний винищувач F-16 не можна класифікувати як одиницю зброї. Це цілий комплекс який, щоб ефективно функціонувати вимагає багато деталей які й формують цей комплекс. Сам F-16 є просто платформою, так, дуже дорогою, але все-таки просто платформою яка не зможе виконувати поставлені завдання, без сучасного озброєння. Тому в наступні декілька хвилин ви дізнаєтесь які подарунки для дітей данбасу несе цей “Бойовий Сокіл”. Для того, щоб діти данбасу не засмутились та отримали свій подарунок по правильній адресі потрібно поговорити про системи наведення які встановлюються на F-16 (починаючи з F-16C/D та на усі подальші версії). Тут ми можемо виділити систему LANTIRN яка складається з двох гондол в яких розміщене усе навігаційне та прицільне обладнання. Ця система дозволяє пілотам виконувати бойові завдання вдень та вночі та при несприятливих погодних умовах.

Система LANTIRN під F-16

AN/AAQ-13 це контейнер з навігаційним обладнанням. Включає наступні системи: Радар відстежування рельєфу місцевості (TFR) від Texas Instruments. Цей радар суттєво підвищує живучість літака на полі бою оскільки він не тільки дозволяє пілоту автоматично уникати землі, але й ухилятися від систем ППО маневруючи в горизонтальній площині оскільки радар видає інформацію про місцевість та попереджує про будь-які зміни рельєфу на всій траєкторії польоту.


Інфрачервона система переднього огляду (FLIR) з широким полем огляду (WFOV). Поле зору системи FLIR становить 21 градус по вертикалі та 28 по горизонталі. Отримані знімки накладаються на зовнішній ландшафт та виводяться на екран. Фінальна картинка не є високої якості, проте цього достатньо щоб пілот міг летіти у повній темряві або при щільному задимленні. Варто сказати що такі фактори як дощ, туман та дим погіршують ефективність цієї системи оскільки інфрачервоне випромінювання поглинається паром та аерозолями.

AN/AAQ-13

AN/AAQ-14 це контейнер в якому розміщені прицільні системи. Головні підсистеми це ще одна система FLIR, лазерний далекомір/ідентифікатор. Вони знаходяться в передній рухомій частині контейнера та стабілізується спеціальною системою стабілізації яка компенсує вібрацію та рух літака. FLIR працює у двох режимах: широке поле огляду (6x6) для отримання цілі та вузьке поле огляду (1.7х1.7) для зближення на ціль. В AN/AAQ-14 входить також система контролю середовища яка передає дані на комп’ютер контролю вогнем (FCC) та на системи озброєння. Лазерний ідентифікатор може “підсвічувати” цілі для бомб з лазерним наведенням, а також автоматично відстежувати цілі на землі та наводити на них ракети AGM-65 “Maverick”. Ще один метод використання цього далекоміра це вимірювання відстані до орієнтира для оновлення інерціальної системи навігації. Це може бути критично важливо для доставлення керованих та некерованих боєприпасів до цілі без будь-яких візуальних орієнтирів.

AN/AAQ-14

Початково F-16 створювався виключно для боїв у повітрі. Тому в спочатку розглянемо його озброєння класу повітря-повітря. AIM-120 AMRAAM (Advanced Medium Range Air to Air Missile) це американська надзвукова, всепогодна ракета яка здатна уражати цілі поза межею видимості у режимі “вистрілив та забув”. Ракета оснащена осколково-фугасною боєголовкою яка наводиться на ціль по радіоканалу на фінальній стадії польоту. Таким чином винищувач не повинен підсвічувати ціль упродовж усієї траєкторії польоту ракети. Західні винищувачі можуть випускати зразу декілька ракет AIM-120 по різних цілях завдяки сучасним радарам. Також AIM-120 можна використовувати у ближньому бою на короткій відстані. Корпус зроблений зі сталі та алюмінію. Конструкцію ракети можна поділити на чотири відсіки: наведення, бойова частина, системи управління та двигун. Останній використовує тверде паливо та здатний розігнати ракету до 4 махів. На один F-16 можна підвісити до 6 ракет AIM-120.

AIM-120 AMRAAM на F-16

Ще один представник ракет середньої дальності в арсеналі F-16 це AIM-7 “Sparrow” (укр. “Горобець”). Одна з відмінностей цієї ракети від AIM-120 це наведення на ціль по радіоканалу який повинен зв’язувати ракету та винищувач упродовж всього польоту до цілі. Початково AIM-7 не мала входити до арсеналу F-16 оскільки винищувач був створений для ближнього бою та не міг наносити ураження цілей поза зоною видимості. Версії F-16 Block 25 та усі подальші дістали можливість досягати повітряні цілі на великих відстанях. AIM-7 Sparrow можна поділити на 4 частини - це радіолокаційна головка, бойова частина, системи керування та твердопаливний двигун. Система наведення ракети опрацьовує інформацію отриману з радара винищувача через встановлений задній радіоприймач. AIM-7 може бути встановлена тільки під дві точки кріплення на літаку F-16. Ціна ракети становить біля 280 000$.

AIM-7 "Sparrow"

AIM-9 “Sidewinder” це перша у світі ракета з інфрачервоною головкою самонаведення. Класифікована як надзвукова ракета малої дальності класу повітря-повітря. За 70 років було створено понад 20 різних модифікацій цієї ракети. Найактивніше AIM-9 використовували у війні у В’єтнамі, де нею збили десятки цілей. Популярність цієї ракети полягає у її відносній простоті. У AIM-9 всього 24 рухомих частини що робить її дешевим та надійним озброєнням яке до того ж може бути інтегроване з багатьма західними винищувачами. Ранні версії ракети складалися з алюмінієвих циліндрів які вміщували в собі системи наведення, боєголовку та двигун. Х-подібні плавники мають запатентовані “ролерони” які по суті є маленьким колесами на кінцях плавників що дозволяють краще стабілізувати ракету під час польоту. Система наведення складається з двох головних компонентів: інфрачервона система управління та оптичний датчик виявлення цілей. Система наведення дозволяє ракеті захопити теплове випромінювання двигуна літака який є ціллю. AIM-9 може використовуватись вдень та вночі та при активному використанні ворога систем РЕБ. Також ракета працює у режимі “вистрілив та забув” що дає пілоту можливість здійснити інші маневри. F-16 може нести до 6 ракет AIM-9.

AIM-9 “Sidewinder”

Перейдімо до озброєння, яке здатне вражати наземні цілі та почнімо з авіабомб GBU-31 та GBU-38 з комплектом JDAM. Саме останній нас й цікавить, але перед тим як розповісти про цю систему, коротко про бомби GBU. GBU-31 доступна у двох версіях: GBU-31(V)1/B створена на базі авіабомби Mark.84 вагою у 946 кг. GBU-31(V)3/B створена на базі 981 кг авіабомби BLU-109 яка здатна знищувати й бункери. GBU-38 це авіабомба Mk.82 з комплектом JDAM. Вага бомби складає 253 кг. Пакет JDAM це відносно проста та ефективна модифікація некерованих авіабомб яка суттєво збільшує їхні тактичні можливості. Конструкцію можна розділити на дві частини: Центральна частина кріпиться навколо центру бомби. Її функція це підвищення маневреності та дальність польоту бомби. Хвостова частина має знімні плавники та вміщує батарею та інерціальну систему наведення та приймач GPS. Один F-16 може нести дві авіабомби JDAM.

F-16 скидує пару JDAMʼів

AGM-65 “Maverick” це тактична ракета класу повітря-поверхня з інфрачервоним або електрооптичним наведенням. Створена для підтримки наземних сил та ефективна у якості протитанкової зброї, подавлення ППО противника та інших проміжних завдань. Після 1221 пострілу, AGM-65 показала високий рівень коефіцієнт попадань у 86% по цілях з максимальним відхиленням у 0.91 метр. Конструкція ракети включає 4 дельтоподібні крила та 4 хвостових рулі позаду крил та твердопаливний двигун. Наведення ракети на ціль проходить наступним чином: Пілот вибирає ракету на дисплеї що приводить до запуску її гіроскопа щоб той розкрутився до потрібної швидкості. Наступний крок це візуальна ідентифікація цілі пілотом, включення головки наведення ракети на ціль та відеозв’язку з ракетою. Дисплей показує картинку з оптики ракети, пілот чекає поки ціль зрівняється з прицілом на дисплеї після чого натискає на пуск та випускає ракету.

Великим недоліком цієї ракети є вкрай низька ефективність при поганій видимості, тому такі чинники як задимленість довкілля, туман чи сніг не дозволяють ефективно використати AGM-65.

AGM-65 “Maverick”

F-16 може також уражати цілі й на водній поверхні тому варто також згадати про AGM-84 Harpoon. Наші ВМС вже добре знайомі з цією ПКР, проте експлуатація її з винищувача вимагає інший підхід як це часто буває з ракетами повітряного базування. AGM-88 Harpoon це всепогодна протикорабельна ракета великої дальності розроблена компанією McDonnel Douglas на початку 70-х років минулого століття. Harpoon це ракета повітряного, морського та наземного базування. Останній варіант є на озброєння у наших ВМС. Ракета летить до цілі на наднизькій висоті з дозвуковою швидкістю та наводиться задопомогою активної радіолокаційної головки самонаведення яка в автоматичному режимі знаходить та веде ракету до цілі. Є 11 модифікацій цієї ракети які мають відмінності у довжині, загальній вазі, масі боєголовки та дальності польоту. Стандартна AGM-84A летить на максимальну відстань у 220 км та важить 540 кг, а AGM-84F має максимальну дальність польоту у 315 км та загальну вагу у 635 кг. У обох модифікацій маса бойової частини складає 221 кг. Один F-16 може нести тільки дві ракети Harpoon.

AGM-84 Harpoon (білий колір)

910 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

コメント


bottom of page