top of page
  • Фото автораgegure

Ми-8МТПР-1 — страшний сон оператора ЗРК чи бутафорія?

Переклад: repbazovicz


Цей російський військовий вертоліт відіграє малопомітну, але потенційно важливу роль у війні росії в Україні. Зависаючи в глибині контрольованої росією території, щоб не бути збитими (спойлер - може, і дуже таки "збитим"), і літаючи на висоті понад 3 км. для досягнення оптимального ефекту, вертольоти Ми-8МТПР-1 "Рычаг" ведуть радіоелектронну боротьбу з українськими системами протиповітряної оборони.

Використання вертольота радіоелектронної боротьби (РЕБ) Ми-8МТПР-1 у війні в Україні підтверджується багаторазовими збитими екземлярами цієї дорогої "птички" (24 червня 2023 року вагнерівці збили 3х Ми-8МТПР-1, а раніше над Брянськом було збито 2 Ми-8МТПР-1, отже, -5 за 2 місяці), та кадрами, оприлюдненими міністерством оборони росії. На відео, показаному нижче, солдат (можливо, пілот), який стоїть поруч з вертольотом, пояснює, що система "Рычаг" використовується "для придушення засобів ППО всіх варіантів, які знаходяться на сусідній території, як аналогових західних систем, так і колишніх радянських систем", щоб дати можливість російській ударній авіації проникнути вглиб України.

Вертоліт РЕБ Ми-8МТПР-1 є модифікацією стандартного бойового транспортного вертольота Ми-8МТВ-5-1 виробництва Казанського вертолітного заводу. На заводі-виробнику літак має внутрішнє позначення Ми-8МТВ-5ПР, де ПР розшифровується як "Помеховый, Рычаг", тобто вертоліт постановки перешкод з системою "Рычаг".


Система РЕБ "Рычаг-АВ" (Авіаційний Вертолітний, бортовий для вертольота; "Рычаг-АВЕ" - експортна версія) подавляє радіолокаційні станції управління вогнем зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) противника шляхом постановки їм перешкод. Таким чином, він забезпечує захист групи своїх ударних літаків, вертольотів або безпілотників. Система також може глушити радари ворожих літаків, таким чином забезпечуючи захист не лише дружнім повітряним засобам, але й допомагаючи захистити дружні наземні війська, які в іншому випадку можуть зазнати повітряної атаки за певних сценаріїв.

Пара вертольотів Ми-8МТПР-1 на початку весни 2022 року

Система "Рычаг-АВ" із застосуванням станції постановки перешкод Л187А була спроектована і розроблена Калузьким науково-дослідним інститутом радіотехніки (КНДІР), а виготовляє і встановлює її на вертольоти Казанський оптико-механічний завод (КОМЗ), що входить до складу Концерну радіоелектронних технологій (КРЕТ).

На задньому плані фото - Ми-8МТПР-1, 3 жовтня 2022 року. Бортовий номер зафарбований, але, швидше за все, був темно-синім, що відповідає кольору номерів гелікоптерів 18-ї бригади армійської авіації в Хабаровську.

Як працює "Рычаг"?


У Ми-8МТПР-1 наявний вантажно-пасажирський відсік розділений на дві частини. Апаратура, пов'язана з системою "Рычаг-АВ", встановлена в значно більшій задній частині, а станція оператора системи - в меншій передній частині. Чотири антени системи розташовані по обидва боки фюзеляжу. Дві передні антени є приймачами/пеленгаторами, які виявляють працюючі РЛС противника, визначають їх тип і місце розташування. Дві задні антени є передавачами, які створюють перешкоди для цих виявлених радарів.

Ліворуч: ящики з обладнанням займають весь простір у вантажному відсіку вертольота Ми-8МТПР-1

Праворуч: станція оператора системи в передній частині кабіни


Установки з тепловими пастками встановлені в одному із задніх вікон з обох боків фюзеляжу для захисту вертольота від зенітних ракет з інфрачервоним наведенням.


За даними КНДІР, станція постановки перешкод Л187А працює в діапазоні частот від 5,1 ГГц до 11 ГГц (довжина хвилі 2,7-5,9 см, або С- і Х-діапазони). Одночасно можна придушити вісім радарів у секторі з кутом 45 градусів по азимуту і 15 градусів по висоті. На відстані до 93 миль ефективна випромінювана потужність становить 105 кВт на кожну ціль. Вся система важить 1200 кг (або 1400 кг за іншими даними), повністю споряджений гелікоптер може перебувати в повітрі 2,4 години.

Апаратура Л187А "Рычаг-АВ" на борту вертольота Ми-8МТПР-1.

Відео з 2015 року, охарактеризувати можна як "купіть мене".


Система "Рычаг-АВ" може працювати повністю автоматично, без участі оператора, відповідно до заданої програми. При цьому використовується попередньо створена бібліотека радарів противника і автоматично вибираються відповідні методи постановки перешкод. У напівавтоматичному режимі оператор обирає методи постановки перешкод, а в ручному - оцінює загальну електромагнітну обстановку та обирає цілі для постановки перешкод.

На одному з відеороликів, опублікованих міністерством оборони росії, де показана пара Ми-8МТПР-1 у польоті, висотомір у кабіні вертольота показує висоту 3160 метрів.

В основному, екіпаж вертольота складається з двох пілотів і бортового техніка, що є типовим для вертольота Ми-8.


Бойове використання


Наскільки ефективна система "Рычаг"? Таких даних у відкритих джерелах немає. Але гелікоптери РЕБ Ми-8ППР зі станціями попередньої ґенерації «Азалія» у 2008 р. використовувались під час війни з Грузією. Увімкнення цих станцій зменшувало дальність дії грузинських РЛС виявлення повітряних цілей з 300 до 50-70 км.


Армія рф мала у своєму розпорядженні лише до 20 гвинтокрилів Ми-8МТПР-1, які були розподілені між 15-ою бригадою армійської авіації Західного військового округу (ВО), 16-ою бригадою армійської авіації Південного ВО та 18-та бригадою армійської авіації Східного ВО. Є вони і у 440-му окремому вертольотному полку (Західний ВО, В’язьма), а дві машини входять до складу російської бази в Еребуні (Вірменія). Як було проінформовано раніше, за травень-червень, авіація втратила 5 таких гвинтокрилів.


Що стосується успіху Ми-8МТПР-1 "Рычаг" у повномасштабній війні, то тут також немає чіткої ясності. Дуже мало свідчень, якщо такі взагалі є, окрім відео з офіційних каналів міністерства оборони рф. В одному з них респондент зауважує: "Важко судити про якість нашої роботи. Все, що ми знаємо - якщо літаки повертаються, це означає, що ми виконали свою роботу правильно, вона була ефективною".


Однак, судячи з того, що російська тактична і армійська авіація продовжує зазнавати значних втрат, Ми-8МТПР-1 можна вважати загалом неефективним, принаймні, з точки зору більш широкої картини повітряної війни. Загалом, широкі можливості росії у сфері РЕБ поки що дають дуже неоднозначні результати у війні.


Якщо система "Рычаг" і забезпечує гарний рівень захисту літаків і, можливо, наземних військ, то, швидше за все, це досягається лише на обмежених ділянках поля бою. З іншого боку, ми бачили багато свідчень того, що російські літаки і вертольоти працюють на дуже низьких висотах, щоб уникнути знищення системами ППО середнього і дальнього радіусу дії. Це, своєю чергою, призводить до того, що вони потрапляють в зони ураження систем ППО ближнього радіусу дії, в тому числі зенітних ракетних комплексів і самохідних зенітних артилерійських установок. Проти таких загроз, які зазвичай покладаються на інфрачервоне наведення або навіть наведення за допомогою людини, Ми-8МТПР-1 не несе ніякої цінності. Проблема лише загострюватиметься в міру того, як Україна отримуватиме ширший спектр більш сучасних західних систем протиповітряної оборони. Досі, принаймні в більшості випадків, "Рычаг" мав справу лише з системами радянських часів, які добре знайомі його конструкторам. Тому думка про те, що він буде краще або навіть однаково ефективно протистояти сучасним західним системам, є вкрай малоймовірною.

Один зі збитих ЧВК "Вагнер" Ми-8МТПР-1, 24 червня 2023 року

Оригінальне джерело: thedrive.com

Додаткові джерела: mil.in.ua, defence-ua.com

1 735 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

MD-530F

bottom of page