Тіні Гази: Історія елітного підрозділу Sayeret Rimon

Автор: Academic

Улітку 1967 року, після блискавичної перемоги в Шестиденній війні, Ізраїль опинився перед новим викликом. Території Гази, захоплені в Єгипту, швидко перетворилися на осередок партизанського опору. Палестинські бойовики, натхненні ідеями ОВП (Організація визволення Палестини), проводили напади на ізраїльських солдатів і цивільних, ховаючись серед місцевого населення. Конвенційні методи патрулювання та рейдів виявилися малоефективними: терористи зникали в лабіринтах таборів біженців, а будь-яка відкрита операція призводила до жертв серед цивільних і посилювала ворожнечу.

Саме в цей період генерал Аріель Шарон, тоді командувач Південним військовим округом, вирішив діяти нестандартно. Він доручив молодому офіцеру Меїру Дагану сформувати спеціальний підрозділ, який дістав назву Sayeret Rimon - "Гранатові рейнджери" або "Гранатометники", як їх називали в простонароді (через емблему з гранатою, ножем і крилами парашутиста). Це був один із перших сучасних підрозділів  - бійців, які маскувалися під місцевих арабів, щоб проникати в саме серце ворожого середовища.

Емблема Sayeret Rimon

Меїр Даган, виходець із родини вцілілих у Голокості, вирізнявся рішучістю й неординарним мисленням. Під його командуванням Sayeret Rimon став інструментом точкової, безкомпромісної боротьби. Бійці вивчали арабську мову, звичаї, одягалися в традиційний одяг і пересувалися на цивільних машинах. Вони не влаштовували масових облав - замість цього полювали на конкретних лідерів і організаторів атак.

Меїр Даган під час планування невідомої операції

Операції були ризикованими й вимагали холодного розрахунку. Бійці годинами стежили за об'єктами, чекаючи моменту, коли терорист залишиться наодинці або в невеликій групі. Засади влаштовували вночі, в тісних провулках таборів. Один із відомих епізодів, описаних у книзі Ронена Бергмана "Встань і вбий першим. Таємна історія ліквідацій ворогів Ізраїлю", стався в 1971 році. 

Після вбивства двох ізраїльських дітей у Газі - злочин, який сколихнув країну, - Sayeret Rimon отримав наказ знайти винних. Меїр Даган, уже тоді відомий своєю холоднокровністю, очолив операцію. Переодягнений у місцевого, він підійшов до таксі, де ховався один із ключових терористів, відомий як Абу Німр. Той вийшов із машини, тримаючи в руці гранату з вирваною чекою. У лічені секунди Даган стрибнув на нього, й нейтралізував загрозу голими руками і терориста схопили живим. За цей акт Даган отримав Медаль за хоробрість - одну з найвищих нагород Ізраїлю. Бергман пише, що цей інцидент не лише врятував життя бійцям, але й символізував філософію підрозділу: ризикувати всім, щоб діяти точно.

Ефективність підрозділу була вражаючою. За кілька років терористична активність у Газі значно знизилася: з сотень інцидентів на рік до поодиноких випадків. Як зазначає Бергман, досвід Sayeret Rimon став прообразом майбутньої доктрини Ізраїлю - превентивних, точкових ударів по загрозах, ще до того, як вони матеріалізуються. Це був не просто контртероризм, а філософія: "Якщо хтось іде тебе вбити - встань і вбий першим", як каже давня єврейська приказка з Талмуду, що дала назву книзі.

Методи, відпрацьовані Sayeret Rimon у провулках Гази, стали фундаментом для всієї системи ізраїльських спеціальних операцій. Підрозділ не зник остаточно: після першого етапу в 1970-х він діяв із перервами до 2000-х, а сучасна версія під бригадою Гіваті була розпущена лише 2018 року. Проте його ДНК - глибоке маскування під місцевих, точкові ліквідації без зайвого шуму, готовність діяти в самому серці ворожого середовища - глибоко проникла в тактику інших елітних підрозділів, таких як Duvdevan і Shimshon. Газські рейди стали прообразом не лише армійських, а й розвідувальних операцій. Принципи Rimon - проникнення під виглядом цивільних, миттєвий удар і безслідний відхід згодом проявлялися в глобальних місіях ізраїльських спецслужб: від Бейрута до Тегерана й Дубая.

Історія Sayeret Rimon - це не лише хроніка перемог, а й нагадування про ціну безпеки в умовах постійної загрози, що є дуже важливим також і для України. У тіні газських провулків народилася доктрина, яка й досі визначає підхід Ізраїлю до захисту своїх громадян: діяти швидко, точно й без вагань.