Ту-141 "Стриж"

Ту-141 "Стриж" - радянський оперативно-тактичний розвідувальний безпілотний літальний апарат.

ТТХ Ту-141 "Стриж"

Довжина: 14.33 м

Розмах крил: 3.88 м

Повна маса: 5 370 кг

Двигун: 1 × ТРД КР-17А

Максимальна швидкість: 1110 км/год

Дальність польоту: 1000 км

Практична стеля: 6000 м

Історія та конструкція

Безпілотний розвідувальний літальний апарат Ту-141 "Стриж" був створений радянськими конструкторами з ОКБ Туполєва у 1970-х роках. Перший випробувальний політ відбувся 6 жовтня 1974 року, а в 1979 році апарат був офіційно прийнятий на озброєння. Ту-141 став одним із перших серійних безпілотників, здатний виконувати розвідувальні завдання на значній відстані, і серійно вироблявся на Харківському авіаційному заводі до 1989 року. Загалом було випущено близько 152 таких апарати.

Цей БПЛА призначався для проведення фотозйомки та збору інформації про розташування військ, техніки та важливих об’єктів противника, ведення електронної розвідки, зокрема перехоплення радіосигналів і контролю за радіочастотним середовищем на визначеній території, моніторингу лінії фронту та ситуації на ворожих територіях, а також передачі отриманих даних у режимі реального часу або після завершення польоту для планування операцій та прийняття рішень командуванням.

Ту-141 "Стриж" був частиною оперативно-тактичного розвідувального комплексу ВР-2 "Стриж". Літальний апарат мав довжину 14.33 м, розмах крила 3.88 м, висоту 4.25 м і масу 5.37 т. Він оснащувався турбореактивним двигуном КР-17А із статичною тягою 2000 кгс, що дозволяло розвивати максимальну швидкість польоту до 1110 км/год. Управління апаратом здійснювалося за допомогою двосекційних елевонів на крилах. Корисне навантаження включало спеціальне обладнання для спостереження за об’єктами на землі в будь-який час доби та за різних погодних умов. Для запуску використовувався твердопаливний прискорювач, розташований під хвостовою частиною фюзеляжу. Апарат стартував із пускової установки на реактивному прискорювачі, після чого його двигун працював автономно протягом усієї місії, а приземлення здійснювалося за допомогою парашута.

Після розпаду СРСР деяка частина Ту-141 залишилася на території України. З 2014 року українські інженери почали модернізацію цих апаратів, встановлюючи сучасні навігаційні системи та адаптуючи їх для можливого використання як ударних безпілотників. За даними відкритих джерел, у 2022–2023 роках модифіковані Ту-141 використовувалися для атак по об’єктах на території росії, у тому числі по авіабазах і інших військових цілях.