С-200 "Ангара"

С-200 "Ангара" - радянський зенітно-ракетний комплекс дальнього радіуса дії.

Історія та конструкція

На початку 1960-х років в радянському союзі була розпочата розробка нового зенітно-ракетний комплекс дальнього радіуса дії. Його розробкою займались конструктори з НДІ-20  (нині НПО "Алмаз") під керівництвом академіка Олександра Расплетіна. Перед конструкторами стояло завдання створити систему, здатну знищувати на великих відстанях висотні цілі — передусім стратегічні бомбардувальники США, літаки-розвідники та новітні літаки-носії ядерної зброї. Саме вони у той період становили найбільшу загрозу, адже могли діяти поза межами ураження існуючих комплексів ППО. Перші випробування нового комплексу відбулися у 1964 році. Вже у 1967 році він був прийнятий на озброєння під назвою С-200 "Ангара", а на заході комплекс отримав позначення SA-5 "Gammon".

Конструктивно комплекс складався з пускових установок (у батареї могло бути до шести), радіолокаційних станцій наведення, підсвітлювальних радарів і командних пунктів. Основним засобом ураження С-200 "Ангара" стала одноступенева ракета В-860 у базовій версії. Для старту вона використовувала чотири твердопаливні прискорювачі, які від’єднувалися після розгону, після чого в роботу вступав маршовий рідинний двигун. Процес наведення здійснювався напівактивною радіолокаційною головкою самонаведення, яка потребувала постійного підсвічування цілі з наземного радара. Бойова частина ракети була фугасно-осколковою, масою понад 200 кг, що дозволяло ефективно знищувати великі повітряні об’єкти. У базовому варіанті ракета мала дальність ураження до 160 км і могла діяти на висотах до 20 км, що значно перевищувало можливості попередніх систем.

Однак в ході експлуатації комплекс модернізували кілька разів. Кожна нова версія отримувала власне кодове позначення і розширювала бойові можливості системи. Найбільш відомими та значущими варіантами стали С-200В "Вега", С-200М "Вега-М" С-200ВЕ "Вега-Е" та С-200Д "Дубна".

• С-200В "Вега" з’явилася на початку 1970-х років і відзначалася збільшеною дальністю ураження до 180 км завдяки модернізованій ракеті В-880 і вдосконаленій системі наведення.

  
  

• С-200М "Вега-М" модернізований варіант С-200В "Вега" яка передбачала покращені системи наведення та обробки цілей, підвищену дальність і точність стрільби, що дозволяло ефективно використовувати комплекс проти швидкісних цілей і літаків з низьким рівнем помітності. А дальність стрільби складала 240 км

  
  

• С-200ВЕ "Вега-Е" це експортний варіант комплексу який був призначений для постачання союзникам, зберігаючи характеристики С-200В із певними спрощеннями для зниження вартості.

  
  

• С-200Д "Дубна" стала найпотужнішою серійною версією з ракетою В-880М дальністю ураження до 300 км і покращеними радіолокаційними підсвітлювачами та системами управління вогнем, що забезпечувало прикриття великих територій і стратегічних об’єктів.

С-200 активно постачався у країни Варшавського договору, а також у Сирію, Лівію, Іран, Північну Корею та ряд інших держав. Комплекс неодноразово застосовувався у бойових діях: сирійські підрозділи використовували його проти ізраїльської авіації у 1980-х роках, а під час конфлікту в Лівані ізраїльські ВПС проводили спеціальні операції для нейтралізації сирійських батарей С-200.

В Україні системи С-200 перебували на озброєнні підрозділів ППО до 2013 року, після чого останні дивізіони були виведені з експлуатації. Проте, за даними відкритих джерел, починаючи з 2023 року, комплекси С-200 знову активно використовуються для ураження російських цілей.