С-125 "Нева"

С-125 "Нева" - радянський зенітно-ракетний комплекс малого радіуса дії.

Історія та конструкція

Зенітний ракетний комплекс під маркуванням С-125 "Нева" був розроблений на початку 1960-х років як система здатна ефективно уражати літаки та вертольоти на малих і середніх висотах. У той час наявний ЗРК С-75 не забезпечував належної ефективності проти низьколетючих цілей, що створювало потребу у новому комплексі.

Його розробкою займались конструктори з КБ-1 (нині Алмаз) з урахуванням досвіду повітряних конфліктів і необхідності прикриття важливих об’єктів — столиць, промислових центрів та військових баз. А після завершення всіх державних випробувань у 1961 році комплекс С-125 "Нева" був офіційно прийнятий на озброєння радянської ППО.

С-125 "Нева" від самого початку вирізнявся високою мобільністю та універсальністю, що дозволяло ефективно застосовувати його як у стаціонарних, так і в польових умовах. Комплекс легко розгортався і міг швидко змінювати позиції, що підвищувало його живучість на полі бою. А для транспортування і заряджання ракет використовувались транспортно-заряджаючі машини створені на базі вантажного автомобіля підвищеної прохідності ЗіЛ-131 або ЗіЛ-157 (ранні версії). А сама система складається з кількох основних компонентів:

• Пускові установки: зазвичай батарея містить від 2 до 4 пускових установок, кожна з яких здатна нести 2–4 ракети. Завдяки цьому забезпечується достатній запас боєприпасів для ураження груп цілей та ведення безперервного вогню.

• Ракети: основні моделі — 5В24 та 5В27, з дальністю ураження від 3 до 25 км (залежно від модифікації) та висотою ураження від 100 м до 18 км. Ракети мають стабільну точність і можуть ефективно працювати проти літаків, вертольотів і деяких типів крилатих ракет.

• Станція управління вогнем: автоматизована система наведення включає радар цілевказання, радіолокаційний вимір дальності до цілі та інтеграцію з пусковими установками для швидкого та точного реагування на загрози.

• Радар виявлення цілі: призначений для пошуку, супроводу та класифікації повітряних об’єктів, що дозволяє своєчасно виявляти противника і забезпечувати ефективну роботу комплексу навіть у складних погодних умовах.

Від часу прийняття на озброєння комплекс неодноразово проходив модернізації для підвищення боєздатності, адаптації до нових загроз та інтеграції у багаторівневі системи ППО. Головні напрямки вдосконалень охоплюють удосконалення ракетного озброєння, модернізацію радарів і систем управління, а також підвищення мобільності та живучості, впровадження систем маскування, захисту від електронних перешкод і скорочення часу розгортання.

На базі С-125 "Нева" було створено багато модернізованих версій. Серед них: С-125М "Нева-М" з ракетами В-601П (5В27) і дальністю до 22 км; С-125М1 "Нева-М1" з цифровою системою управління та ракетами В-601ПД (5В27Д); експортні версії С-125 "Печора", С-125М "Печора-М", С-125 "Печора-2М"; корабельні варіанти М-1 "Волна", М-1М "Волна-М", М-1П "Волна-П" та М-1Н "Волна-Н"; модернізований польський варіант С-125 "Newa SC" (2001 р.) з цифровими компонентами і шасі Т-55; українська С-125 "Печора-2Д" з супутниковою навігацією, автономним техконтролем і підвищеною дальністю ураження; білоруські С-125 "Печора-2БМ", "Печора-2Т" і "Печора-2ТМ" із дальністю до 35 км і російські С-125 "Печора-2А" та "Печора-2М" з поліпшеною бойовою частиною і оновленим внутрішнім обладнанням.

Комплекси С-125 поставлялися у численні країни світу та й досі перебувають на озброєнні. Багато країн проводили власні модернізації комплексів, адаптуючи їх під сучасні умови бою та нові загрози. Таким чином, С-125 "Нева" і її модифікації залишаються актуальними у складі ППО багатьох держав завдяки своїй універсальності, мобільності та можливості модернізації відповідно до сучасних стандартів.