ПУ-12

ПУ-12 - рухомий пункт управління підрозділів ППО радянського виробництво.

ТТХ ПУ-12

Довжина корпусу: 7220 мм

Ширина: 2825 мм

Висота: 3325 мм

Бойова маса: 12 т

Екіпаж: 4 особи

Колісна формула: 8 × 8 Двигун: ГАЗ-51 Максимальна швидкість руху по суші: 60 км/год

Максимальна швидкість руху по воді: 10 км/год

Запас ходу по шосе: 400 км

Історія та конструкція

У 1970-х роках радянськими конструкторами була спроєктована доволі специфічна машина під назвою ПУ-12 (індекс ГРАУ - 9С482). Вона являє собою рухомий пункт управління підрозділів протиповітряної оборони та призначена для управління різними засобами вогневого ураження повітряних цілей, що перебувають на озброєнні підрозділів ППО. Після успішних випробувань ці машини були прийняті на озброєння в радянському союзі та їх почали постачати на експорт, зокрема до Польщі, Алжиру, Угорщини, Греції, Індії, Куби і в ряд деяких інших країн світу.

ПУ-12 створена на базі радянського бронетранспортера БТР-60ПБ. Її загальна маса складає 12 т. До екіпажу машини входить 4 особи - механік-водій, радист-розвідник, оператор та командир. В якості силової установки ПУ-12 обладнана двигуном ГАЗ-51. Вона може розвивати максимальну швидкість руху по шосе 60 км/год, але машина також може з легкістю рухатись по воді з максимальною швидкістю 10 км/год.

Додатково в якості спеціального обладнання ПУ-12 оснащена декількома радіостанціями, апаратурою передавання даних, апаратурою внутрішнього і зовнішнього зв'язку, телескопічною щоглою висотою 6 м та деяким іншим спеціалізованим обладнанням. Пункт управління здійснює прийом інформації про обстановку, потім обробляє інформацію, ухвалює рішення про необхідні дії і передає вказівки стрільцям-зенітникам і бойовим машинам.