БТТ-1

БТТ-1 — радянський броньований тягач.

ТТХ БТТ-1

Довжина: 7.5 м

Ширина: 3 м

Висота: 2.6 м

Двигун: В-54К-ИСТ

Потужність: 520 к. с.

Екіпаж: 2 особи

Маса: 46 т

Максимальна швидкість: 40 км/год

Запас ходу по шосе: 350 км

Історія та конструкція

У середині 1950-х років радянськими фахівцями було розроблено броньований тягач під позначенням БТТ-1. Основними завданнями машини були транспортування інструментів, запасних частин і технічного майна, а також перевезення особового складу, задіяного в обслуговуванні та відновленні бронетехніки. Під час проєктування особливу увагу приділяли рівню захищеності, прохідності та максимальній уніфікації з уже наявними зразками важкої бронетехніки. А після завершення випробувань наприкінці 1950-х років БТТ-1 був прийнятий на озброєння.

Конструктивно машина створювалася шляхом глибокого переобладнання важкої самохідної артилерійської установки ІСУ-152. Було доопрацьовано лобову частину корпусу, зокрема в нижній зоні встановили спеціальні упори, призначені для використання колоди під час штовхання пошкоджених танків. Сам броньований корпус забезпечував захист екіпажу від куль стрілецької зброї та уламків. Внутрішній простір корпусу був переобладнаний під розміщення вантажу, ремонтного обладнання та екіпажу.

Силова установка БТТ-1 включала дизельний двигун В-54К-ІСТ потужністю 520 к. с., який при бойовій масі близько 46 тонн забезпечував максимальну швидкість руху до 40 км/год. Машина оснащувалася лебідкою з робочою довжиною троса до 200 метрів, керування якою здійснював механік-водій зі спеціального робочого місця. Додатково на корпусі встановлювався розбірний кран вантажопідйомністю до 3 тонн з вильотом стріли 3100 мм. Для перевезення майна та агрегатів на даху корпусу передбачалася вантажна платформа з корисним навантаженням до 3 тонн.

Хоча БТТ-1 не призначався для участі у бойових діях у першому ешелоні, поєднання захищеності та високої прохідності дозволяло йому ефективно виконувати завдання в складних і потенційно небезпечних умовах.