Битва при Чосинському водосховищі

Битва при Чосинському водосховищі - масштабне та надзвичайно запекле збройне зіткнення Корейської війни, що тривало з 27 листопада по 13 грудня 1950 року у важкодоступних горах на північному сході Кореї.

Передумови

До середини жовтня 1950 року війська ООН, натхнені успіхами після Інчхонської десантної операції та прориву Пусанського периметра, швидко просувалися на північ. Корейська народна армія була фактично розгромлена, а в командуванні США вважали, що захоплення всього Корейського півострова лише питання часу. Північну Корею перетинали гірські масиви Тхебек, які природно розділяли сили США: 8-а армія йшла на північ західним узбережжям, тоді як 10-й корпус просувався через східну частину країни.

Разом із тим американське командування недооцінило масштаби можливої участі Китаю у війні. Передбачалося, що в Корею проникли лише окремі групи китайських добровольців. Насправді ж після перетину тридцять восьмої паралелі частинами 10-го корпусу Китай розгорнув повноцінне втручання. 19 жовтня 1950 року Народно-визвольна армія таємно перекинула до КНДР великі з’єднання — Народну добровольчу армію. Зокрема, 42-й корпус уже 23 жовтня досяг району Чосінського водосховища.

У засніжених горах навколо водосховища діяли підрозділи 1-ї дивізії морської піхоти США, частини 7-ї піхотної дивізії та британські командос. Саме там китайська 9-а армія, маючи значну чисельну перевагу, готувала операцію з оточення й знищення сил 10-го корпусу. Ситуація ускладнювалася екстремальними морозами — до –35…–40 °C, браком постачання та великими відстанями до основних сил ООН.

Хід битви

У ніч на 27 листопада 1950 року 9-а армія КНД почала масовані атаки на розтягнуті в гірських проходах позиції американців та їх союзників. Китайці широко застосовували тактики нічних ударів, засідок, проникнення в тил та хвильових штурмів, користуючись перевагою у кількості та мобільності. Сили ООН опинилися в повному оточенні та були розділені на кілька ізольованих угруповань:

• Юдо-ри (Yudam-ni) — основні сили 1-ї дивізії морської піхоти США на західному березі водосховища;

• Хагару-ри (Hagaru-ri) — ключовий оборонний вузол зі злітною смугою;

• Східний берег — підрозділи 31-го піхотного полку 7-ї дивізії США (надалі відомі як Task Force Faith).

Оборона ключових районів

1. Юдо-ри

Морпіхи протистояли набагато чисельнішим силам Китаю в умовах постійних атак і морозів до –40 °C. Частина зброї відмовляла, пальне густішало, а обмороження були масовими. Попри це, морська піхота змогла втримати позиції та здійснити організований відступ до Хагару-ри.

2. Бої за Хагару-ри

Хагару-ри стало центром усієї оборонної системи. Тут американці збудували укріплений периметр та облаштували злітну смугу для евакуації поранених і прийому підкріплень. Китайські війська неодноразово намагалися оволодіти містечком, але не змогли прорвати оборону.

3. Прорив через Котто-ри

Після злиття сил у Хагару-ри війська ООН розпочали організований прорив південним маршрутом через Котто-ри до порту Хиннам. Колони просувалися вузькими гірськими дорогами під постійним вогнем. Врешті-решт підрозділи ООН вийшли з оточення та були евакуйовані морем із Хиннама.

Підсумки

Хоча операція завершилася відступом військ ООН, битва при Чосінському водосховищі стала однією з найвідоміших сторінок в історії американських військових. Вона стала символом витривалості, дисципліни та бойового духу військ, які зуміли уникнути знищення та зірвали план Китаю оточити й ліквідувати сили 10-го корпусу.

Попри розбіжності в різних джерелах, масштаби втрат сторін можна окреслити орієнтовно. Втрати військ ООН склали близько 2 700 загиблих, приблизно 4 500 поранених і понад 7 000 солдатів, які постраждали від обморожень та інших негараздів, що загалом становить до 15 000 втрат. Китайські війська зазнали значно більших втрат — від 40 000 до 60 000 осіб, значна частина яких припала не на бойові дії, а на жорстокі погодні умови та серйозні проблеми з постачанням.