Wurfrahmen 40

Wurfrahmen 40 - німецька реактивна система часів Другої світової війни.

ТТХ Wurfrahmen 40

Довжина : 5.9 м

Ширина: 2.1 м

Висота: 1.7 м

Двигун: Maybach HL 42 TUKRM

Потужність: 100 к. с.

Екіпаж: 5–6 осіб

Максимальна швидкість: 53 км/год

Кількість пускових установок: 6 шт

Калібр: 280 або 320 мм

Маса ракети: 79–82 кг Додаткове озброєння: 2 × кулемети MG-34 або MG-42.

Історія та конструкція

На початку 1940-х років німецькі інженери розробили нову реактивну систему залпового вогню, під назвою Wurfrahmen 40. Її створення було зумовлене потребою Вермахту у відносно дешевому й простому засобі, здатному ефективно руйнувати укріплення, будівлі та техніку противника. Перші випробування відбулися у 1940–1941 роках, а бойове хрещення система отримала влітку 1941 року під час операції "Барбаросса" на Східному фронті.

Wurfrahmen 40 складалась з напівгусеничного бронетранспортера Sd.Kfz. 251 на якому по обидва боки корпусу закріплювались пускові установки для запуску ракет. Зазвичай на борти Sd.Kfz. 251 кріпили шість рам (по три з кожного боку), що дозволяло робити залп серією із шести ракет. Сам розрахунок цієї РСЗВ складався з 5–6 осіб, а в якості силової установка вона була оснащена двигуном Maybach HL 42 TUKRM потужністю 100 кінських сил.

Для ведення вогню застосовували два основних типи боєприпасів:

• 280-мм фугасна ракета — важила близько 82 кг і несла до 50 кг вибухової речовини, завдаючи значної шкоди укріпленням і живій силі противника.

• 320-мм запалювальна ракета — масою понад 80 кг, заповнена спеціальною запальною сумішшю, здатною випалювати площу до 500 м².

Запуск ракет здійснювався електрозапалом як із кабіни, так і дистанційно.

Реакивна система Wurfrahmen 40 проявила себе особливо ефективно в міських боях та під час штурму укріплених позицій. Потужні фугасні заряди могли пробивати оборонні споруди, а запалювальні ракети — знищувати укриття на великих площах. Водночас відносно мала дальність стрільби змушувала розрахунок підходити досить близько до позицій ворога, що робило машину вразливою для артилерійського та авіаційного вогню. А союзники дали цій установці прізвисько — "Stuka zu Fuß" ("піхотна Штука"), підкреслюючи як характерний звук запуску ракет, так і схожість її ефекту з діями пікірувальників Ju 87. Незважаючи на недоліки, Wurfrahmen 40 стала важливим інструментом німецької реактивної артилерії та активно використовувалася до кінця війни.