Typhoon

Typhoon - канадська броньована машина.

Історія та конструкція

Досвід бойових і миротворчих операцій кінця ХХ — початку ХХІ століття продемонстрував, що традиційні бронетранспортери не повною мірою відповідають вимогам сучасних конфліктів, насамперед у частині протимінного захисту та ефективних дій у міській і напівпустельній місцевості. У результаті Канадські збройні сили, подібно до інших армій країн НАТО, зіткнулися з потребою в спеціалізованих броньованих машинах, призначених для патрулювання, супроводу колон і безпечного перевезення особового складу в районах із підвищеним рівнем загроз. У відповідь на ці вимоги канадська оборонна промисловість розпочала розробку універсальної броньованої платформи, яка поєднувала б компактні габарити, відносно невелику масу та високий рівень захисту. Одним із результатів цих напрацювань стала бронемашина Typhoon.

Вона виконана за колісною формулою 4×4 та має броньований корпус із модульною системою захисту, що дозволяє варіювати рівень бронювання залежно від характеру загроз і поставлених завдань. Основний акцент зроблено на захисті екіпажу від куль стрілецької зброї, уламків артилерійських боєприпасів і підривів мін під колесами або днищем. Сама машина має класичну компоновку: силова установка розміщена в передній частині корпусу, за нею знаходиться відділення управління, а у кормовій частині обладнане десантне відділення, розраховане на перевезення до дев’яти повністю екіпірованих військовослужбовців. Додатково складні сидіння десанту можуть підійматися вгору, що дає змогу за потреби використовувати цей простір як вантажний відсік.

Посадка й висадка екіпажу та десанту здійснюється через бічні двері в передній частині корпусу, а також через відкидну кормову апарель з електроприводом. Проте в машині також додатково передбачено чотири люки на даху В якості силової установки Typhoon обладнана двигуном потужністю 400 к. с., який забезпечує максимальну швидкість руху по шосе до 110 км/год. Бойова маса бронемашини становить близько 15 тонн, а маса корисного навантаження — до 3 тонн. Для підвищення вогневих можливостей у центральній частині корпусу передбачено встановлення дистанційно керованого бойового модуля, оснащеного 7,62- або 12,7-мм кулеметом, а також 40-мм автоматичним гранатометом.