Panzerfaust

Panzerfaust - німецький одноразовий гранатомет часів Другої світової війни.

Історія та конструкція

У 1942 році німецькі інженери компанії Hugo Schneider AG (HASAG) з міста Лейпциг розпочали розробку нового зразка піхотної зброї для боротьби з бронетехнікою. Завданням було створити дешеву у виробництві, просту та ефективну у використанні одноразову зброю, якою міг би користуватися навіть малотренований солдат. Результатом стала зброя, що увійшла в історію під назвою Panzerfaust — у перекладі з німецької "танковий кулак".

Після короткого циклу випробувань, перша серійна партія надійшла на озброєння у 1943 році, і Panzerfaust відразу ж почали активно використовувати на фронті — зокрема, на Східному, проти радянських танків.

Panzerfaust був прикладом динамо-реактивної протитанкової зброї ближнього бою. Всі його модифікації були створені за єдиним принципом та включали в себе:

• пускову трубу (відкриту з обох боків),

• кумулятивну гранату великого калібру,

• ударно-спусковий механізм,

• примітивні прицільні пристосування без мушки (прицілювання здійснювалося по верхньому краю гранати)

Пороховий заряд, розташований у центрі пускової труби, під час пострілу викидав гранату вперед, а реактивний струмінь, що виходив з тильної частини труби, становив смертельну загрозу на відстані до 3 метрів позаду. Тому на трубі розміщували напис з попередженням: „Achtung! Feuerstrahl!“ (Увага! Реактивний струмінь!). У польоті граната стабілізувалася за допомогою розкладного хвостового оперення, а кумулятивний заряд забезпечував пробиття броні товщиною від 140 до понад 300 мм, залежно від модифікації гранатомета. Також в залежності від модифікації діаметр ствола та бойової частини відрізнявся розмірами.

Panzerfaust 30М Klein

Самим першим варіантом Panzerfaust який почали постачати у війська влітку 1943 році, був варіант під маркуванням Panzerfaust 30М Klein. Його маса складала 4.1 кг. Кумулятивна граната мала калібр 100 мм та бронепробиття близько 140 мм. Однак в тому ж таки 1943 році з'являється вдосконалений варіант гранатомета під маркуванням Panzerfaust 30М (але в деяких джерелах його називають Panzerfaust 30). Новий варіант відрізнявся тільки бойовою частиною збільшеного діаметра (150 мм) та підвищеною бронепробивністю (близько 200 мм). А маса Panzerfaust 30М вже складала 5.2 кг.

Panzerfaust 30М

На початку 1944 року відбулось представлення чергової модифікації гранатомета, яка в свою чергу отримала маркування Panzerfaust 60М. Його найголовніша особливість була в тому, що при збереженні кумулятивної бойової частини від Panzerfaust 30М була практично вдвічі (з 30 до 60 метрів) піднята ефективна дальність стрільби за рахунок збільшення калібру і міцності самої пускової труби, а також посилення штовхаючого заряду. Але вже наприкінці 1944 року з'явився ще один модернізований варіант гранатомета під маркуванням Panzerfaust 100М. Калібр його гранати збільшився до 200 мм і збільшилась дальність стрільби до 100 м, а бронепробиття складало близько 200 мм. Проте це була не остання версія Panzerfaust яку встигли створити німецькі конструктори до кінця війни. На початку 1945 року в обмеженій кількості також виготовлявся варіант під маркуванням Panzerfaust 150. Його прицільна дальність збільшилась до 150 м. Бронепробиття складало близько 320 мм, а швидкість польоту гранати складало до 85 м/с. Проте і це ще не все, наприкінці війни німецькі конструктори  вели роботи по створенню ще одного варіанту під назвою Panzerfaust 250, але  в серійне виробництво він так і не пішов.

Panzerfaust продемонстрував свою особливу ефективність у міських боях, де обмежена дальність стрільби перетворювалася з недоліку на перевагу. Завдяки компактності й простоті використання, піхотинці могли вести вогонь із підвалів, вікон, дахів і вузьких вуличок, створюючи раптову загрозу для ворожої бронетехніки. Танки, які зазвичай потребували відкритого простору для маневру, ставали вразливими у щільній забудові, де кожен поворот міг приховувати загрозу у вигляді одного або декількох Panzerfaust. Цей гранатомет надавав звичайному солдату можливість знищити ворожий танк без підтримки артилерії чи інженерних підрозділів. У ситуації, коли німецькі війська відчували серйозний дефіцит техніки та боєприпасів, Panzerfaust став своєрідною "зброєю останнього шансу", здатною компенсувати втрату вогневої переваги. Саме в таких умовах він перетворився на один із головних інструментів оборони Третього рейху в його фінальні роки. Величезна кількість випущених одиниць — понад 6 мільйонів — зробила Panzerfaust наймасовішим протитанковим засобом Вермахту. А його ідеологічним і технічним спадкоємцем стали радянські РПГ-2 і РПГ-7, а також сучасні німецькі гранатомети Panzerfaust 3, які й досі перебувають на озброєнні у багатьох арміях світу.

	Panzerfaust 30М Klein	Panzerfaust 30	Panzerfaust 60М	Panzerfaust 100	Panzerfaust 150
Калібр гранати	100 мм	150 мм	150 мм	200 мм	105 мм
Довжина	1160 мм	1300 мм	1300 мм	1290 мм	1350 мм
Маса	4.19 кг	5.2 кг	6.8 кг	6.8 кг	6.7 кг
Початкова швидкість польоту	28 м/с	30 м/с	45 м/с	62 м/с	85 м/с
Прицільна дальність	30 м	30 м	60 м	100 м	150 м
Бронепробиття	140 мм	200 мм	200 мм	200 мм	320 мм