M1128 MGS

M1128 MGS - американська бойових машин з важким озброєнням.

ТТХ M1128 MGS

Довжина: 6.9 м

Ширина: 2.67 м

Висота: 1.9 м

Бойова маса: 17.3 т

Екіпаж: 3 особи

Максимальна швидкість руху: до 100 км/год

Запас ходу: 500 км

Історія та конструкція

Американська колісна бойова машина з важким озброєнням M1128 MGS (Mobile Gun System) була створена на початку 2000-х років у рамках програми модернізації сухопутних військ США. Конструктори прагнули поєднати відносно невелику масу (близько 17–18 т) з високою мобільністю та потужним вогневим озброєнням. Машина базується на канадському бронетранспортері LAV III з колісною формулою 8×8, який у США став платформою для всього сімейства бойових машин Stryker.

Головним озброєнням M1128 MGS стала модернізована 105-мм гармата M68A2, встановлена у компактній баштовій установці на верхній частині корпусу. Сама гармата розміщена зовні, тоді як навідник працює всередині корпусу, під захистом броні. Боєкомплект складається з 18 пострілів різних типів (бронебійні, кумулятивні, уламково-фугасні), що дозволяє ефективно уражати легкоброньовані цілі, укріплення та живу силу противника. Хоча гармата теоретично може вести вогонь по танках, M1128 MGS поступається сучасним основним бойовим танкам за рівнем захищеності та вогневої потужності. Додатково машина може бути оснащена 12,7-мм кулеметом Browning M2 для ураження легкої техніки та живої сили.

Екіпаж M1128 MGS складається з трьох осіб: командира, механіка-водія та навідника. Механік-водій розташований у лівій передній частині корпусу, праворуч від нього встановлено дизельний двигун Caterpillar 3126В потужністю 350 кінських сил, що працює разом із шестиступінчастою автоматичною коробкою передач. При бойовій масі близько 17,3 т машина може розвивати максимальну швидкість до 100 км/год.

M1128 MGS була прийнята на озброєння армії США як одна з модифікацій бойової машини Stryker і призначалася для підтримки піхотних підрозділів шляхом швидкого придушення вогневих точок, укріплень та легкоброньованої техніки противника. Уперше машина застосовувалася в бойових умовах під час війни в Іраку, де вона показала ефективність у міських боях. Але водночас вона стикалася з проблемами щодо надійності гармати, системи заряджання та обмеженого рівня бронезахисту.