HK G36

HK G36 - сімейство стрілецької зброї, яке було розроблене на початку 1990-х років німецькою компанією Heckler & Koch для заміни добре відомої автоматичної гвинтівки HK G3. З конструктивного погляду механіка зброї являє собою варіант гвинтівки AR-18, розробленої на початку 1960-х років у США, але виготовленої з широким використанням сучасних матеріалів, зокрема високоміцних полімерів.

ТТХ HK G36

Довжина : 999 мм

Довжина ствола: 480 мм

Калібр: 5,56×45 мм

Маса без набоїв: 3,55 кг

Темп стрільби: 750 пострілів/хв.

Ємність магазину: 30 набоїв

Ефективна дальність: до 800 м

Історія

Пошук заміни G3 почався у 1970 році, коли було сформульовано тактико-технічні вимоги до нової зброї. Контракт на її розробку отримала компанія Heckler & Koch, яка за 18 років створила автомат G11 під безгільзовий набій. Однак G11 на озброєння не надійшла, і в 1992 році Бундесвер повернувся до питання заміни HK G3.

На це були такі причини: до 90-х років армії всіх провідних країн світу перейшли до автоматів під малоімпульсний набій. Тільки Німеччина зберегла набій 7,62×51 мм. Це суперечило і програмі стандартизації НАТО, де набій 7,62×51 мм рекомендувався для єдиних кулеметів і снайперських гвинтівок. Пізніше змінилися також завдання Бундесверу. Після падіння "Залізної завіси" військова доктрина ФРН радикально змінилася.

Першочерговими цілями Бундесверу стали миротворчі та антитерористичні операції, боротьба з наркотрафіком і контрабандою. Це вимагало високої надійності зброї за будь-якого клімату: в горах та пустелях, за сильної запиленості, за тривалої відсутності належного обслуговування і змащення. Важка й громіздка G3 мало підходила для цих цілей і умов, а ефективність стрільби чергами за такого потужного набою залишала бажати кращого.

Окрім того, що гвинтівка морально застаріла, системи піхотної зброї виробили свій ресурс фізично і вимагали заміни. Відновлювати виробництво застарілих систем озброєння для заміни зношених зразків було нерозумно.

Фінансова ситуація Бундесверу на початку 90-х років істотно відрізнялася від становища 70-80-х років, і тому було ухвалено рішення не фінансувати розробку нових моделей стрілецького озброєння, а здійснити закупівлю вже наявних на ринку зразків. Це передбачали розроблені 1 вересня 1993 року тактико-технічні вимоги до автомата і ручного кулемета.

Пізніше відбір моделей гвинтівок для участі в конкурсі проводила спеціальна робоча група, до якої входили представники ВПС і ВМС. Група провела відбір 10 моделей автоматів і 7 моделей ручних кулеметів. Після попереднього етапу залишилися 2 системи - австрійська Steyr AUG і німецька HK50. Після проведення порівняльних тестів на полігоні, військові зупинили свій вибір на гвинтівці HK50 і ручному кулеметі MG50 (внутрішньофірмові позначення G36 і MG36 відповідно) на її основі. Ще одним аргументом, що переважив шальки терезів на бік фірми з Оберндорфа, стало те, що Heckler & Koch вже була офіційним постачальником Бундесверу. А 8 травня 1995 року було ухвалено офіційне рішення про прийняття на озброєння штурмової гвинтівки HK50 і ручного кулемета MG50 з присвоєнням їм армійських позначень G36 і MG36.

У вересні 1996 року нові гвинтівки почали надходити до збройних сил - спецпідрозділів і військових частин. Потім новими гвинтівками були оснащені інші частини Бундесверу й піхотні школи. Прийняття на озброєння гвинтівки G36 мало для німецької армії велике значення. Про це свідчить проведення особливої офіційної церемонії передання нової зброї армії, авіації та флоту, що відбулося 3 грудня 1997 року в піхотній школі Гаммельсбург.

Після цього оснащення військ новими гвинтівками мало набути масового характеру. У липні 1998 року було випущено 50-тисячну G36, а в наступні п'ять років планувалося повністю завершити заміну G3 на G36. Незважаючи на це, навіть до сьогоднішнього дня переоснастити Бундесвер новими штурмовими гвинтівками так і не вдалося. Деяка кількість гвинтівок G3 збереглися на озброєнні, де їх використовують переважно з навчальною метою, для навчання стрільби рекрутів та тренувань резервістів.

Конструкція

На відміну від попередніх розробок, що мають автоматику з напіввільним затвором, G36 має подібну до американських гвинтівок AR-18 автоматику на основі газового механізму з коротким ходом газового поршня. Замикання ствола здійснюється поворотом затвора на 7 бойових упорів, як і в AR-18. Розташована на верхній частині ствольної коробки рукоятка зведення може відгинатися в обидва боки приблизно на 90 градусів, забезпечуючи зручність використання зброї. У похідному ж положенні вона встановлюється паралельно осі зброї.

Ударно-спусковий механізм, що кріпиться до ствольної коробки за допомогою поперечних штифтів, виконаний у вигляді єдиного блоку з пістолетним руків’ям і спусковою скобою. Сам ударно-спусковий механізм має кілька варіантів, що розрізняються можливістю стрільби чергами по 3 набої. Запобіжник-перевідник режимів вогню - прапорцевого типу, знаходиться з обох боків зброї. Фурнітура виконана з армованого скловолокном пластику.

Завдяки тому, що цівка кріпиться до ствольної коробки штифтами, для неповного розбирання автомата необхідно лише натиснути пальцями на штифти, щоб виштовхнути їх з отворів.

Магазини ємністю 30 набоїв є прозорими для контролю за витрачанням боєприпасів, а також мають спеціальні кріплення, за допомогою яких можна об'єднувати магазини парами для прискорення перезарядки.

Цікавою особливістю даної зброї є прицільні пристосування які розташовані в задній частині руків’я для перенесення зброї, розташованої на верхньому боці ствольної коробки, і включають в себе оптичний і коліматорний приціли. Оптичний приціл Hensoldt HKV має 3,5× збільшення. Шкала поправок і далекомірна сітка, розмічені до 800 м. А коліматорний приціл встановлений на верхній частині оптичного прицілу і використовується для стрільби на дистанції до 200 метрів. У сучасній модифікації G36A2 над оптичним прицілом встановлено стандартну направляючу Пікатінні, на яку ставиться коліматорний приціл Zeiss RSA-S. Проте експортні версії мають тільки оптичний приціл зі збільшенням 1,5×.

На G36 можна також встановлювати додатково гранатомет HK AG36 або багнет-ніж.

Модифікації

• G36 - базовий варіант.

• G36K (Kurz) - укорочений варіант, з довжиною ствола 320 мм.

• G36C (Compact) – варіант зі стволом завдовжки 228 мм і планкою Пікатінні для кріплення різних прицілів замість руків’я для перенесення.

• G36A1 - модернізований варіант який поставляється у війська з 2002 року. Модифікація G36A1 ніяк зовні не відрізняється від G36, крім маркування на ствольній коробці. А усередині вона відрізняється зміненою газовідвідною системою, яка конструктивно дозволяє встановлювати на гвинтівку 40-мм підствольний гранатомет замість цівки.

• G36A2 - друга модернізація гвинтівки. Має новий коліматорний приціл і змінену цівку.

• G36V і G36KV (раніше позначалися як G36E і G36KE) - експортні варіанти, що відрізняються наявністю тільки оптичного прицілу кратністю 1,5Х.

• G36KV2 - експортний варіант G36K, що вирізняється встановленням "високої" напрямної Пікатінні замість руків’я для перенесення зверху ствольної коробки. Крім того, на модифікації KV2 на штатний рамковий приклад встановлюється "підщічник".

• G36KA4 - експортний варіант, що відрізняється від стандартної G36 встановленням алюмінієвої цівки та алюмінієвої напрямної Пікатінні з інтегрованими прицільними пристосуваннями, виробництва компанії Brugger&Thomet.