top of page
  • Фото автораgegure

Gepard

Оновлено: 1 груд. 2022 р.


Gepard, також відомий під назвою Cheetah, є зенітним самохідним артилерійським комплексом, який був розроблений німецькою компанією Krauss-Maffei Wegmann (KMW). Основне призначення комплексу, як зазначає виробник – захист бронетанкових колон на марші та стаціонарних об'єктів від атак з вертольотів та літаків на малих та надмалих висотах вдень, вночі та за будь-яких погодних умов, а також в умовах інтенсивної радіоелектронної протидії супротивника.

Розробка

Поштовхом до початку розробки Gepard стала потреба Бундесверу замінити американську зенітну самохідну установку M42 Duster,що стояла у них на озброєнні.

Конструкторські та проектувальні роботи які тривали з 1966 по 1969 в результаті призвели до тестування чотирьох прототипів з 30 мм та 35 мм гарматами. Впродовж випробувань було обрано відповідне шасі та гармату 35 мм. Через три роки, у 1973 було заключено контракт на серійний випуск вартістю 1,2 млрд німецьких марок і зобов'язував компанію Krauss-Maffei виготовити 432 турелі та 420 корпусів. А у грудні 1976 року перші установки прибули на службу.

Gepard базується на гусеничному шасі основного бойового танка (ОБТ) Leopard 1, оснащеного двомісною баштою, озброєною двома 35-мм гарматами Oerlikon Contraves KDA.

Зенітна установка впродовж експлуатації постійно отримувала модернізації. Наприклад, у 1985 році моделі Gepard B2 було модифіковано до моделі B2L, шляхом встановлення лазерного далекоміра та заміни бортових радіостанцій з SEM 25 на SEM 90.

Варто зауважити, що програма Gepard могла б отримати нову модель Gepard 2 з підвищеною бойовою ефективністю та усунутими недоліками попередника та після виготовлення першого прототипу у 1992 році проект було визнано, як надто дорогий та невиправданий. А от під час проведення модернізації 147-ми машин до модифікаціїGepard 1A2 було використанонапрацювання з проектуGepard 2, а саме новий цифровий балістичний комп’ютер на основі 32-х бітного мікропроцесора Motorola68020, поліпшено інтеграцію в систему управління боєм та розвідки сухопутних військ – HflaAFüSys, радіостанцію SEM 93.

Цікавим є прототип Gepard модернізований встановленням спареної пускової установки зенітних ракет FIM-92 Stinger на гондолі правої гармати.

Конструкція і захист

Gepard базується на гусеничному броньованому шасі основного бойового танка Leopard 1, оригінальна башта знята і замінена зенітною установкою. Екіпаж складається з трьох осіб, включаючи водія, командира та навідника. Водій сидить в передній частині корпусу з правого боку з допоміжним силовим агрегатом для якого вихлопна труба проходить вздовж лівого борту корпусу в задню частину. Двомісна башта встановлена в центрі корпусу, де командир сидить ліворуч, а навідник - праворуч. Башта і корпус "Гепарда" виконані на суцільнозварній сталевій конструкції, що забезпечує захист від обстрілу зі стрілецької зброї та осколків артилерійських снарядів.

Gepard оснащений 10-циліндровим багатопаливним двигуном MTU MB 838 Ca M500 потужністю 830 к.с. при 2200 об/хв, що працює в парі з планетарною коробкою передач ZF 4 HP 250 з гідротрансформатором, 4 передачами переднього ходу і 2 передачами заднього ходу. Він використовує таку ж підвіску та гусениці, як і Leopard 1, що складаються з семи здвоєних легких металевих гумових коліс з ведучою зірочкою ззаду, натяжним роликом спереду та чотирма опорними роликами з обох боків. Gepard може розвивати максимальну швидкість по дорозі 65 км/год з максимальним запасом ходу по дорозі 550 км та 400 км в умовах бездоріжжя. Він може долати підйом з градієнтом 60 % , вертикальну перешкоду висотою 1,15 м, перетинати траншею завглибшки 3 м та має глибину броду 1,2 м.

Стандартне обладнання Gepard включає навігаційну систему та системи РХБЗ (хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту).


РЛС

Gepard оснащений незалежними пошуковими та супроводжуючими радарами, причому пошуковий радар встановлений на передній задній частині башти, а супроводжуючий радар - на задній передній частині башти. Пошуковий радар обертається зі швидкістю 60 об/хв і забезпечує безперервне спостереження за повітряним простором з можливістю ідентифікації "свій-чужий" (IFF). IFF - це система ідентифікації, призначена для командування і управління.

Радар може працювати під час руху машини, а коли він не потрібен, його можна скласти за задньою частиною башти, щоб зменшити загальну висоту. Як тільки літак з'являється в полі зору, екіпаж отримує сигнал тривоги. Ціль відображається з точки зору азимута, кута і дальності та ідентифікується як своя або ворожа.


РЛС забезпечує:

· 360-градусне сканування з одночасним супроводженням цілі

· високоефективне придушення завад

· можливість пошуку в русі l моноімпульсний режим супроводження

· ефективність пошуку та супроводження в умовах радіоелектронної протидії та завадової обстановки

· вбудоване випробувальне обладнання для РЛС пошуку та супроводження

РЛС супроводження S-діапазону, встановлена на німецькому Gepard, має дальність дії 15 кілометрів та помітність на фоні завад 60 дБ, а РЛС стеження "Гепард", що працює в Ku-діапазоні, має дальність дії 15 кілометрів, завадостійкість - 23 дБ. Дальність дії РЛС супроводження дозволяє вести спостереження за цілями під кутом близько 200º без повороту башти.

Оптичні засоби прицілювання

На додаток до РЛС яка виявляє та спостерігає за цілями в Гепарда також є оптичні прицільні прилади. Установка оснащена двома перископами призначеними для командира екіпажу та стрільця-навідника, які використовуються для візуального розпізнавання та спостереження за ціллю, огляду бойової обстановки і наведення на наземні цілі, стосовно яких РЛС не працює.

Перископи розміщені зверху на башті


Ці перископи оснащені системами стабілізації, підігріву, підсвічування міток та навіть щітками для протирання об’єктиву. Особливістю системи є те , що під час наведення радару стеження на ціль на неї автоматично наводиться перископ стрільця-навідника, щоб він провів підтвердження ідентифікації та перевірив дані. Характерною є можливість використання перископів для націлювання у разі виходу з ладу РЛС або у випадку уникнення можливості виявлення установки засобами радіоелектронної розвідки противника.

Система управління вогнем

Система управління вогнем Gepard використовує декілька систем для забезпечення якості ведення вогню та виконання необхідних для цього розрахунків. До цих систем входять:

· Гіроскоп – використовується для врахування нахилу установки на нерівній поверхні

· Метеорологічна станція – врахування атмосферного тиску, температури та вологості повітря, швидкості на напряму вітру.

· Пристрій вимірювання початкової швидкості снарядів – необхідний для визначення його впливу на точність ведення вогню.

Зенітно артилерійська установка має шість основних та три допоміжних режими ведення вогню, які обираються залежно від типу цілі (літак, вертоліт, БПЛА, тощо), технічного стану РЛС, наявності радіозавад. У модернізованій версії Gepard 1A2, про яку ми згадували вище, система управління вогнем стала цифровою і отримала можливість обмінюватись даними з іншими системами ППО, а також було встановлено супутникову навігацію GPS.

Озброєння

Gepard оснащений двомісною баштою, озброєною двома 35-мм гарматами Oerlikon Contraves KDA, які мають циклічну скорострільність 550 пострілів за хвилину. По одній 35-мм гарматі встановлено ззовні по обидва боки башти, а зенітні боєприпаси подаються через нерухомі та рухомі жолоби, які герметично закриваються з бойового відділення. Кожна гармата заряджена 320 зенітними та 20 бронебійними боєприпасами.

Внутрішній вигляд гондоли гармати встановленої на Gepard

Башта з електричним приводом живиться від генератора потужністю 40 кВт, що приводиться в дію 4-циліндровим 3,8-літровим дизельним двигуном Mercedes-Benz OM 314 з витратою палива близько 10-20 л/год.

Навчальне застосування Gepard 1A2

Гармати Gepard можуть стріляти великим спектром боєприпасів, включаючи HEI (осколково-фугасні запалювальні), HEI-T (осколково-фугасні запалювальні трасуючі), HEI (BF), SAPHEI-T (бронебійні/осколково-фугасні/запалювальні з трасуючою головкою), FAPDS, APDS-T, APFSDS-T, TP/TP-T та AHEAD. Гармати мають максимальну дальність стрільби 5000 м з боєприпасами FAPDS, що були додані при модернізації до моделі 1А2. По обидва боки башти встановлено по чотири пускові установки для димових гранат калібру 76 мм.

Використання

До 2010 року на озброєнні Бундесверу перебувало 420 таких систем. Gepard також експортувався до Бельгії, Нідерландів та Чилі. В даний час самохідна зенітна гармата все ще перебуває на озброєнні Бразилії, Йорданії, Румунії, Катару.

Після багатьох заяв та бюрократичної тяганини установки були поставлені в Україну у кількості 30 одиниць. Згідно планів вони мають використовуватись в першу чергу для захисту міст та об'єктів критичної інфраструктури. Основною проблемою застосування установок залишається мала кількість установок та обмежена кількість боєприпасів.

Зенітна самохідна артилерійська установка Gepard в Україні

347 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Rooikat

bottom of page