top of page
  • Фото автораgegure

GAU-8 Avenger

Оновлено: 25 серп. 2023 р.

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

GAU-8 Avenger - 30-міліметрова семиствольна авіаційна гармата яка розроблена за схемою Гатлінга з обертовим блоком стволів. GAU-8 - одна з найбільш потужних авіаційних гармат цього калібру. Avenger перекладається як - "месник", та дана зброя має авіаційний індекс - GAU-8/A.


ТТХ GAU-8 Avenger

Довжина гармати: 2900 мм

Довжина стволів: 2229 мм

Число стволів: 7

Маса системи (повна): 1830 кг

Маса гармати: 281 кг

Маса боєкомплекту: 937 кг

Боєкомплект: 1174 снарядів (максимальне завантаження) та 1150 снарядів (стандартне)

Темп стрільби: 2100-3900 пострілів/хвилину

Рекомендована довжина черги: до 150 пострілів за 1 раз

Ефективна дальність стрільби: 1250 метрів

Набої: PGU-14/B, PGU-13/B та PGU-15/B.

Точність влучень (до перегріву стволів): 80 % снарядів на відстані 1219 м потрапляють у коло радіусом 6,1 м

Потужність електромотора: 77 к. с.

Час на охолодження з обертанням блоку стволів після припинення вогню: 24, 60, 100, 150 с. в залежності від довжини черги


Історія

Проект GAU-8 виріс із ранніх напрацювань компанії General Electric післявоєнного періоду. З першої половини 1950-х років у лабораторіях компанії велася робота над зразками озброєння з обертовими блоками стволів, калібр яких варіювався від 5,56 до 30 мм. Початково замовником таких систем для застосування з метою протиповітряної оборони виступала армія, і ВПС нічого не залишалося, окрім як підлаштовуватися під армійські проекти, які вже велися, але після закриття Спрінгфілдського арсеналу в 1968 році, ВПС зусиллями начальника Центру авіаційного озброєння генерал-майора Едварда Мечлінга отримали право на розробку багатоствольного озброєння. Група розробників багатоствольних систем прийняла запрошення авіаторів і передислокувалася до Центру авіаційного озброєння на авіабазу "Еглін".

Від вказаного центру роботами над новим проектом GAU-8 керував Дейл Девіс.


GAU-8 розроблялась паралельно з проектом дослідного літака-штурмовика A-X, в результаті якого з'явився штурмовик A-10. Тактико-технічні вимоги на гармату було визначено в 1970 році, тоді ж компанія General Electric і підрозділ Aeronutronic корпорації Philco-Ford запропонували свої варіанти гармати на конкурс.


За програмою A-X було побудовано дві конкуруючі моделі: A-10 і A-9. Обидва літаки могли нести гармату GAU-8, проте на випробуваннях замість неї використовувалася 20-мм шестиствольна гармата M61 Vulcan.


Пізніше були проведені спільні випробування GAU-8 і 25-мм дослідної авіагармати GAU-7 на авіабазі "Едвардс" у Каліфорнії в 1973-1974 роках.


Після ряду успішних випробувань гарматою GAU-8 почали озброювати літаки A-10. Дану гармату встановлено в центрі фюзеляжу, а носову стійку шасі довелося встановити не по осьовій лінії, а збоку праворуч.

Штурмовик A-10 з гарматою GAU-8/A прийняті на озброєння ВПС США в 1976 році. Гармати випускалися на заводах General Electric. А їх обслуговуванням займалася корпорація Martin Marietta, потім Lockheed Martin. Виробництвом боєприпасів до гармат займалися компанії Aerojet Ordnance Co., і Honeywell, Inc.


На сьогодні GAU-8 перебуває на озброєнні ЗС США, Великої Британії, Ізраїлю.


Конструкція

GAU-8 Avenger розроблена за відомою схемою Гатлінга з обертовим блоком стволів. В даній гарматі налічується 7 стволів. Вага GAU-8 становить 281 кг, вага всієї гарматної установки — 1830 кг (включаючи систему подачі патронів і барабан з повним боєкомплектом). А боєкомплект налічує 1174 набої.


Гармата призначена для боротьби з танками та іншими броньованими цілями. Стандартна комбінація боєприпасів для протитанкового застосування - це поєднання PGU-14/B з вагою снаряду близько 395 грамі) та PGU-13/B з вагою снаряду близько 378 грамів.

Спочатку швидкострільність можна було перемикати між 2100 пострілів/хв і 4200 пострілів/хв, пізніше максимальне значення скорострільності 4200 пострілів/хв обмежили значенням 3900 пострілів/хв. На практиці тривалість вогню гармати обмежена одно- або двосекундним залпом, щоб уникнути перегріву стволів і перевитрати набоїв, і для збільшення терміну служби стволів. Термін служби блоку стволів становить 21 тис. пострілів.


Цикл стрільби починається з розкрутки блоку стволів від двох гідравлічних приводів, які живляться від гідросистеми літака.


Система подачі набоїв GAU-8/A беззв’язкова, що зменшує вагу. Стріляні гільзи не викидаються назовні, а збираються назад в барабан, щоб не пошкодити обшивку літака під час стрільби. Система подачі аналогічна системі гармати M61 Vulcan, але має більш сучасну конструкцію для економії ваги.

Варіанти

Багато технологій, які вперше були застосовані в гарматі GAU-8/A пізніше були використані в 25-мм гарматі GAU-12/U Equalizer літака Harrier II. З використанням технологій GAU-8/A компанія General Electric пізніше розробила чотириствольну гармату GAU-13 для підвісного контейнера GPU-5/A. На базі GAU-8 так само була створена автоматична гармата Goalkeeper для ППО кораблів.

798 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

M101

AICW

CGL-4

bottom of page