AGM-88 HARM

AGM-88 HARM (High-speed Anti-Radiation Missile - високошвидкісна протирадіолокаційна ракета) - тактична протирадіолокаційна ракета класу "повітря-поверхня", призначена для ураження систем радіолокаційних станцій класу "земля-повітря" (РЛС). Спочатку вона була розроблена компанією Texas Instruments як заміна системам AGM-45 Shrike та AGM-78 Standard ARM.

AGM-88 може виявити, атакувати і знищити РЛС-антену або ретранслятор з мінімальними зусиллями пілотів. Пропорційна система наведення, яка націлена на випромінювання РЛС противника, має фіксовану антену та головку самонаведення в носовій частині ракети. Бездимний твердопаливний ракетний двигун з прискорювачем-стабілізатором приводить ракету в рух зі швидкістю понад 2,0 Маха. Ракета HARM була розроблена під керівництвом ВМС США і спочатку була встановлена на літаках A-6E, A-7 та F/A-18A/B, а потім нею були оснащені спеціалізовані літаки радіоелектронної боротьби EA-6B та EA-18G. Розпочато, але не завершено дослідно-конструкторську розробку для застосування на літаку F-14. ВПС США поставили HARM на літак F-4G Wild Weasel, а пізніше на спеціалізовані літаки F-16, оснащені системою наведення HARM Targeting System (HTS). Ракета має три режими роботи: Pre-Briefed (PB), Target Of Opportunity (TOO) та Self-Protect (SP). Блок HTS, який використовується лише ВПС США, дозволяє літакам F-16 виявляти і автоматично націлюватись на радіолокаційні системи за допомогою HARM замість того, щоб покладатися лише на датчики ракети.

В середині 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, США поставили Україні ракети AGM-88 HARM. Про це стало відомо лише після того, як на початку серпня 2022 року російські бойовики показали кадри хвостового оперення однієї з цих ракет. Заступник міністра оборони США з питань політики Колін Кал заявив, що в останні пакети допомоги вони включили низку протирадіаційних ракет, які можуть запускатися українськими літаками. Літаки радянських часів не мають комп'ютерної архітектури, яка б дозволила використовувати стандартне озброєння НАТО. Дійсно, жодна з колишніх країн Варшавського договору, навіть ті, які модернізували свої літаки радянських часів, не мали можливості стріляти HARM раніше. Інтерфейс здавався складним, якщо не використовувати "грубу модифікацію", наприклад, інтегрувати його з додатковим електронним планшетом в кабіні пілота, створивши майже повністю незалежну підсистему в літаку-носії. На думку Доменіка Ніколіса, військового кореспондента британської газети "Телеграф", ракета "HARM", можливо, працює в одному з трьох режимів, що дає їй змогу знаходити свою ціль у польоті після того, як вона випускається в напрямку можливої зони ППО і електронного випромінювання противника. Перед польотом або під час польоту літаки радіоелектронної розвідки НАТО або представники інших розвідувальних служб забезпечуватимуть загальне середовище електромагнітного випромінювання, щоб визначити місцезнаходження російських радарів, на які будуть спрямовані українські літаки, озброєні ракетами HARM, для їх обстрілу. Це дозволяє ракетам досягти дуже великої дальності ураження, навіть якщо можливо, що ракета не знайде ціль під час польоту і буде витрачена даремно. Другим можливим варіантом застосування HARM є використання її в режимі, який називається "HARM як датчик". Подібно до описаного раніше режиму, ракета діє і як датчик, і як зброя, не вимагаючи сенсорної головки. Простий інтерфейс показує, що ракета має ціль і пілот може її запустити. Таким чином, дальність польоту скорочується, і літак може бути вже під загрозою, але при цьому збільшується ймовірність ураження джерела випромінювання.

У серпні 2022 року високопоставлений представник оборонного відомства США підтвердив, що українці успішно інтегрували ракету AGM-88 HARM на свої "МіГи", натякнувши, що саме МіГ-29 був обраний винищувачем, а відеодокази стрільби ракетами AGM-88 модернізованими українськими МіГ-29 були оприлюднені Повітряними силами Збройних сил України через кілька днів після цього.

Відео застосування ракет HARM

30 серпня 2022 року Повітряні сили Збройних сил України розмістили на своєму акаунті в Twitter відео зйомки від першої особи українського пілота на ім'я Іван, який стріляє ракетами AGM-88 HARM. Кореспондент Forbes зазначає, що "українські пілоти, очевидно, стріляють HARM наосліп, використовуючи режим, який не вимагає ніякого нового обладнання в одномісній, тісній кабіні надзвукового МіГа".

Генерал ВПС США Джеймс Б. Хеккер, виступаючи 19 вересня, заявив, що зусилля з інтеграції ракет AGM-88 HARM в українські Су-27 і МіГ-29 зайняли "кілька місяців". Однак він сказав: "Навіть якщо ви не отримаєте кінетичного ураження ... ви можете отримати місцеву перевагу в повітрі на певний період часу, де ви можете робити те, що вам потрібно"

На початку вересня 2022 року український Су-27С був помічений з КР AGM-88 HARM, встановленою на пілонах крила. Це перший випадок, коли Су-27 був помічений зі встановленою ракетою AGM-88. Ракета була встановлена безпосередньо на пусковій установці АПУ-470, яка використовується на МіГ-29 і Су-27 для стрільби ракетами типу Р-27 (ракета "повітря-повітря"). Це свідчить про те, що встановити ракету на радянські літаки набагато простіше, ніж спочатку вважали експерти. Настільки просто, що "потрібен лише інтерфейс для різних проводок і точок підвісу ракети". Більш ранні кадри українського МіГ-29, що використовує AGM-88, вказують на те, що дисплей розпізнає ракету як Р-27ЕП, яка призначена для фіксації на радарах бортового спостереження. Це свідчить про те, що літаки використовують власну авіоніку для стрільби ракетою, без необхідності додаткових модифікацій.