top of page
  • Фото автораgegure

SWAT

Оновлено: 21 січ. 2023 р.

Автор: @ddd_spetz

SWAT – це підрозділи в американських правоохоронних органах, які використовують легке озброєння армійського типу для вирішення спеціальних завдань. Саме слово SWAT є абревіатурою яка перекладається як - Special Weapons and Tactics (штурмова група спеціального призначення). SWAT виконує великий спектр завдань: визволення заручників, проведення контр-терористичних операції, влаштовують рейди проти мафії, борються з бунтівниками на вулицях.


Підрозділ було створено в 1967 році для підтримки Департаменту поліції Лос-Анджелеса (LAPD) під час масових заворушень у США, коли нападам на вулицях піддавалися як цивільні, так і поліцейські. Тоді ж Джон Нельсон, сержант LAPD запропонував концепцію спеціально озброєної тактичної групи інспектору Деррелу Гейтсу. Той схвалив ідею та особисто очолив SWAT. Перший підрозділ складався з п'ятнадцяти груп по чотири особи, в яких були патрульні офіцери LAPD, які пройшли спеціальну підготовку. Групи формувалися на добровільній основі, єдиною умовою була початкова військова підготовка та служба в поліції. Спецназівців SWAT, як і раніше, набирають на добровільній основі — але для того, щоб їх визнали придатними до служби у SWAT, їм необхідно деякий час служити у поліції. Це зроблено для того, щоб кандидати повністю знали політику LAPD та різні поліцейські процедури.


Завдання

  • звільнення заручників;

  • забезпечення безпеки під час візитів державних осіб;

  • порятунок поліцейських і цивільних які потрапили під обстріл;

  • контртерористичні операції в містах США;

  • вирішення ситуацій, що характеризуються високим ризиком при мінімумі смертей, поранень і пошкоджень власності;

  • вирішення ситуацій з особами, які забарикадувалися і відмовляються йти на співпрацю;

  • стабілізація ситуацій з самогубцями, що характеризуються високим ризиком;

  • забезпечення підтримки при рейдах проти наркомафії, арешти за судовим ордером, обшуках підозрюваних;

  • забезпечення підтримки на особливих заходах;

  • стабілізація небезпечних ситуацій при зіткненні зі злочинцями (такими як расисти, серійні вбивці, гангстери);

  • боротьба з вуличними безладами.

Структура


Поліцейські SWAT набираються з добровольців з власних організацій. Залежно від політики, що проводиться департаментом кандидати повинні відслужити мінімальний термін у лавах департаменту перед визнанням придатними для спеціальних відділів, таких як SWAT. Ця вимога до терміну перебування на посаді засноване на факті, що поліцейські SWAT все ще є співробітниками охорони закону і повинні досконально знати політику, що проводиться департаментами і поліцейські процедури.

Кандидати в загін SWAT піддаються ретельному відбору та підготовки. Кандидати повинні пройти випробування фізичної спритності, усне, письмове та психологічне тестування, щоб довести, що вони не тільки фізично, а й психологічно придатні до бойових операцій.

Бійці SWAT під час тренування

Особлива увага приділяється фізичній підготовці, оскільки поліцейський повинен бути готовим до тягот бойових операцій. Після відбору, співробітник повинен пройти численні курси, які перетворять його на повністю кваліфікованого бійця SWAT. Поліцейські тренуються у міткій стрільбі для розвитку майстерності. Інше навчання, яке проходять потенційні співробітники — це робота з вибухівкою, снайперська підготовка, тактика, перша допомога, переговори, робота зі службовими собаками, техніка скелелазіння і спуску на тросах, використання спеціальної зброї і амуніції. Головний акцент робиться на підготовку до ближнього бою, оскільки це і буде основним завданням співробітника SWAT.

Групи SWAT діляться на шість відділень по 11 осіб кожне, яке очолює сержант. Взводом командує лейтенант, а відділення розбиті на два загони по п'ять осіб. 16 осіб у складі SWAT є взводними снайперами, що пройшли спецпідготовку, їх завдання - спостереження та вогнева підтримка під час ведення спецоперацій.


Операції за участю SWAT


На рахунку SWAT є сотні різних місій, які вони проводять щорічно. Можна виділити кілька найбільш відомих:

  • Рейд проти злочинного угрупування "Чорних Пантер" 9 грудня 1969 року. Перша серйозна операція SWAT, під час якої штаб-квартира злочинців була знешкоджена, а злочинці були пораненні та здались.

  • Забезпечення безпеки Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі у 1984 році. Оперативники SWAT щохвилини перебували у повній бойовій готовності і не втрачали пильність, внаслідок чого ігри пройшли без жодного інциденту.

Бійці SWAT під час виконання службових завдань

Озброєння

Спорядження команд SWAT розроблено для різноманітних особливих ситуацій, включаючи ближній бій у місті. Види спорядження розрізняються у деяких загонів, але в загальних рисах виявляються постійні тенденції.

При всьому широкому різноманітті озброєння команд SWAT найчастіше використовують пістолети-кулемети, автомати, рушниці та снайперські гвинтівки. Допоміжні тактичні засоби — це поліцейські собаки, світло-шумові гранати та гранати зі сльозогінним газом.


Найбільш популярні пістолети — напівавтоматичні пістолети серій M1911, Sig Sauer (особливо SIG-Sauer P226 та P229), Beretta 92, Glock, HK USP, та пістолет FN Five-seven.

Найбільш популярні пістолети-кулемети - Heckler & Koch MP5, Heckler & Koch UMP і FN P90.

Найбільш популярні рушниці - Benelli M1, Benelli M1014, Remington 870, Mossberg 500.

Найбільш популярні гвинтівки — Colt CAR-15, M4 і Heckler & Koch G36, HK 416.

Найбільш популярні снайперські гвинтівки — M14 та Remington 700P SWAT.

Як захист бійці SWAT використовують тактичний бронежилет HRM Tactical Vest з класом захисту III-A (за стандартами США), який здатний захистити від куль легкої зброї, при цьому вага бронежилета залишається в межах норми, на відміну від важких армійських бронежилетів з більш високим класом захисту.

Для швидкого зламу дверей (замків, петель або дверної рами в цілому) можуть використовуватися тарани та вибухівка. Команди SWAT також використовують нелетальну зброю: балончики з перцевою сумішшю, дробовики з гумовими патронами, зброю, що стріляє кульками з перцем (зазвичай це зброя для пейнтболу, але кульки замість фарби наповнені перцевим аерозолем).

Зі спеціальної техніки на озброєнні SWAT стоять так звані ARV (рятувальні машини з броньовим захистом), вертольоти, важкі захищені вантажівки типу Pierce Arrow XT, а в деяких підрозділах - бронетранспортери.

Транспортні засоби SWAT


SWAT — чи не найефективніший контр-терористичний підрозділ, який займає заслужено високе місце в рейтингу світових підрозділів особливого призначення нарівні з французьким GIGN або з німецьким GSG-9. Саме високий рівень бойової підготовки та відмінне озброєння дозволяє SWAT проводити складні та небезпечні операції. За майже півстоліття з дня заснування SWAT лише один оперативник цієї структури загинув під час операції – це каже багато про що.

Інформація надана одним з підписників каналу: SWAT – клішейна назва поліцейського спецназу в багатьох департаментах поліції США, проте вона різниться (так само як структура й особливості). Наприклад, у Нью-Йорку функціонує Emergency Service Unit у складі Emergency Service Division.


Говорячи про типову структуру департаментів, можемо виділити таку закономірність: unit – division – office.


Юніт – зазвичай невеличкий відділ певної дивізії зі своїми спеціалізованими завданнями. Наприклад, відділ з розслідування умисних вбивств у складі детективної дивізії. Своєю чергою, дивізії входять до офісів, які є найширшим поняттям і зазвичай класифікуються за характером діяльності (безпосередні поліцейські функції, адміністративно-технічне обслуговування департаменту тощо).


У випадку з поліцією Лос-Анджелеса поліцейський спецназ входить до складу Metropolitan Division – дивізії, що має загальноміську зону відповідальності й спеціалізується на специфічних завданнях. Вона поділяється на загони (platoon) A, B, C, D, E. Що важливо, дивізію тут очолює капітан 3 класу, а не лейтенант, як писали в статті. Лейтенанти (1 або 2 класу) ж керують зазначеними загонами.


A – адміністративний загін, який відповідає за внутрішні розслідування всередині дивізії, кадрові й типові адміністративні питання (тут важливо, бо службові розслідування зазвичай проводить відповідний відділ у департаменті, який має юрисдикцію над усіма, однак через специфіку роботи спецпризначенців такі справи доручають окремим фахівцям). Також відповідають за оперативно-тактичне планування операцій дивізії на рівні з командирами підрозділів.


B & C – загони з подавлення злочинності (crime suppression) та контролю натовпу (riot control). Під першим завданням мається на увазі відкрита робота поліції в криміногенних районах з метою демонстрації сили (один із перших ступенів застосування сили, який відіграє психологічну функцію запобігання злочинності). Іноді офіцери цього загону працюють у немаркованих і тонованих машинах, повністю схожих на цивільні, щоб миттєво реагувати на кримінальну активність у своїй зоні відповідальності: у першу чергу зі сторони банд або інших угрупувань. Своєю чергою, контроль натовпу – це підтримання правопорядку під час законних і незаконних зібрань громадян (у другому випадку це стосується стихійних мітингів).


D – той самий SWAT, єдиний і неповторний


E – кінна поліція


Що важливо, офіцери Platoon D (SWAT) несуть повсякденну службу та здійснюють звичайне марковане чергування на патрульній машині, однак при собі завжди мають спорядження і BDU-комбінезон. Також під час служби вони пріоритетно реагують на ситуації з підвищеним ризиком та уникають дрібних питань (тобто замість виписування штрафу передадуть це комусь іншому).


У разі ситуації, де потрібен спецназ, усі без винятку офіцери їдуть на місце виклику. Для цього навіть у цивільному житті вони користуються авто, обладнаними прихованими маячками, плюс тягають спорядження в багажнику. Часто можна побачити, як оператори приїжджають окремо у своїх Chevrolet в цивільному одязі (очевидно, відпочивали) та починають переодягатися прямо надворі.


Стандартизований час реагування: 6-7 хвилин з моменту виклику, а в реаліях урбанізованого ЛА це капець як швидко.


Щодо засобів пересування, то Metropolitan Division використовує Dodge Charger і Ford Crown Victoria як маркований і немаркований транспорт, Chevrolet Tahoe лише в немаркованому варіанті, LENCO BearCat та LENCO Bear як броньований транспорт. До речі, беркет (саме перший) дуже швидкий і може використовуватися під час погонь. Обидва варіанти витримують підрив СВП, броньовані та куленепробивні. Плюсом можна згадати величезний мобільний командний пункт для керування операціями: має захищену телефонну лінію та всі засоби для повного контролю оперативної ситуації.


Metropolitan Division паралельно з Air Support Division входять до складу офісу/бюро спеціальних операцій департаменту. Причому ASD має в себе окремий підрозділ, який забезпечує повітряну доставку спецназу в потрібну точку в разі потреби.


Щодо структури спецназу ЛА, то тут дуже цікаво.


Усього в D команді 60 людей включно без вищого командування (лейтенанта). Позивні вони не використовують, натомість кожен оператор має порядковий номер. Загін поділяється на 6 груп по 10 чоловік у кожній. Очолюють групи сержанти 1 або 2 класу та мають круглі порядкові номери (20, 30, 40). Порядковий номер 10 належить лейтенантові. Під час операцій команди розбиваються на менші групи людей (двійки або трійки) та класифікуються за кольорами.


Щодо ідентифікації, то в американській поліції кожен відділ має своє унікальне маркування (слово за поліцейською абеткою, у SWAT це DAVID), до якої під час несення служби додається якесь число. У випадку зі звичайними патрульними офіцерами воно щодня рандомне, а оператори спецназу використовують свій порядковий номер. Звичайні патрулі мають свої особливості, позаяк ADAM використовують для позначення парного патрулю (2 людини), а LINCOLN для одиничного. Як і у випадку зі спецназом, круглі числа резервуються за командуванням відділу.


Настанок, існують унікальні спеціалізації всередині спецназу: снайпер та переговорник. Оператор може не мати якоїсь з них та бути звичайним офіцером спецназу

887 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

ЯМАМ

bottom of page