top of page
Фото автораДмитро Андрущенко

PIAT

PIAT – британський ручний протитанковий гранатомет.


ТТХ PIAT

Довжина: 990 мм

Маса: 15 кг

Калібр: 83 мм

Початкова швидкість польоту гранати: 76 м/с

Прицільна дальність: 100-150 м


Історія

Протитанковий гранатомет PIAT був розробив у Великій Британії на початковому Другої Світової війни Мелілісом Деффрісом. Назва PIAT являється абревіатурою від слів Projector, Infantry, Anti-Tank. Даний гранатомет призначався для ураження техніки, споруд або живої сили противника. В 1943 році протитанковий гранатомет PIAT який виробляла англійська компанія Imperial Chemical Industries, масово почали постачали у війська Великої Британії та країн Британської співдружності, де успішно застосовували для боротьби з німецькою бронетехнікою і польовими укріпленнями.


Даний гранатомет мав як позитивні сторони (відсутність небезпечної зони ракетного вихлопу, що давала змогу стріляти з приміщень і укриттів та малу демаскувальну дію пострілу), так і негативні (велику масу та сильну, болючу віддачу під час стрільби).

Після закінчення Другої світової війни PIAT застосовувався в локальних конфліктах, а також перебував на озброєнні армій арабських країн, зокрема в Йорданії, Єгипті, Іраку. Також даний гранатомет перебував на озброєні армії Оборони Ізраїлю до другої половини 1950-х років, а у британській армії PIAT зняли з озброєння в 1951 році.


Конструкція

Сам гранатомет складається з трубчастого металевого корпусу, до якого спереду кріпився пусковий лоток для гранати, а знизу — рукоятки управління вогнем і спусковий механізм. Усередині корпусу розташовувалася потужна бойова пружина і масивний ударник.

Протитанковий гранатомет PIAT використовує оригінальну схему запуску, в якій "стволом" є порожнистий трубчастий хвостовик гранати. Перед пострілом граната закладається у відкритий лоток в передній частині гранатомета. Після натискання на спусковий гачок дуже масивний ударник спрямовується вперед, при цьому розташований в його передній частині довгий шток глибоко входить в хвостовик гранати аж до того моменту, коли передня частина ударника наколе капсуль, розташованого в передній частині хвостової трубки гранати, відразу за бойовою частиною. Порохові гази штовхають гранату вперед, одночасно штовхаючи ударник назад. При цьому граната масою близько 1.2 кг покидає гранатомет зі швидкістю близько 76 м / с, а масивний ударник під дією віддачі зводить свою бойову пружину і автоматично ставиться на бойовий взвод.

Однак для ручного зведення ударника (перед першим пострілом або після осічки) стрільцю необхідно було впертися обома ногами в плечовий упор, розташований в задній частині трубчастого корпусу гранатомета, і вхопившись за велику спускову скобу, різко потягнути корпус зброї на себе. При цьому плечовий упор, пов'язаний стрижнем з ударником, витягувався з корпусу, зводячи ударник.


Основним типом гранат для гранатометів PIAT були кумулятивні протитанкові гранати з аеродинамічною стабілізацією за допомогою фіксованого хвостового оперення. Однак використовувались також осколкові та димові гранати. Темп стрільби з даного гранатомета сягав 5-8 пострілів за хвилину. PIAT також мав прицільні пристосування, які складались з мушки і діоптричного цілика , а прицільна дальність стрільби становила близько 100 - 150 метрів. Також даний гранатомет комплектувався складаною сошкою для комфортної стрільби з упору.


544 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


bottom of page