F-1

F-1 - французька гвинтівкова граната.

Історія та конструкція

Оскільки під час Першої Світової війни потреба у гвинтівкових гранатах часто була навіть більшою, ніж у ручних, а конструкція перших була нерідко складною, виникла ідея універсалізації виробництва ручних і гвинтівкових гранат. Так французькі конструктори на базі відомої в той час ручної уламкової гранати F-1 створили гвинтівкову гранату також під маркуванням F-1.

Гвинтівкова граната F-1 за своєю конструкцією була вельми простою. Вона мала в задній частині не звичайну пробку, як ручна граната, а пробку з гніздом для шомпола. Її корпус і зараз були аналогічні звичайній ручній гранаті F-1. А основна відмінність між цими гранатами полягала тільки у використовуваних детонаторах. Запал ручної гранати F-1 для гранати гвинтівкової F-1 не застосовували, хоча різьблення було спільним. За необхідності була можлива і зворотна конверсія шляхом вгвинчування терочного або ударного запала. Замість запала гранати застосовували простий за конструкцією детонатор, який складався з корпусу, ударника, запобіжної пружини, дротяної чеки, вертушки і капсуля.

Для використання гвинтівкової гранати F-1 необхідно було її з шомполом встановити в ствол гвинтівки, витягти запобіжну чеку та здійснити постріл холостим набоєм в ціль. Під дією потоку повітря, що набігає, верхня частина детонатора починала обертатися, вгвинчуючись у корпус, рухаючись при цьому по різьбі. Таким чином, відстань між ударником і капсулем скорочувалася. Від зіткнення з капсулем у польоті ударник утримувався запобіжною пружиною, що підпирала вертушку. А після зустрічі з перешкодою відбувався накол капсуля і вибух.