ТК

ТК - самозарядний пістолет радянського виробництва.

ТТХ ТК

Довжина: 127 мм

Довжина ствола: 67,5 мм

Ширина: 24 мм

Висота: 98 мм

Маса: 0,423 г (без набоїв)

Набій: 6,35×15 мм Browning

Початкова швидкість польоту кулі: 225 м/с

Ємність магазину: 8 набоїв

Прицільна дальність: до 25 м

Історія та конструкція

У середині 1920-х років у СРСР поступово сформувалася потреба у власному самозарядному пістолеті. На той час армійські та відомчі структури продовжували використовувати різноманітні револьвери й імпортні зразки короткоствольної зброї, що ускладнювало питання уніфікації та серійного виробництва. Водночас промисловість країни перебувала на етапі відновлення, що робило створення повноцінного армійського пістолета складним завданням.

За цих умов спортивне товариство "Динамо", ініціювало розробку компактного самозарядного пістолета під поширений на той час набій 6,35×15 мм Browning. Основна мета проєкту полягала не стільки у створенні бойового зразка, скільки у відпрацюванні технологій і перевірці можливостей радянської промисловості з налагодження серійного випуску пістолетів власної конструкції. Серед ключових вимог також зазначалися невеликі габарити та зручність прихованого носіння. Виконання робіт було доручено конструктору Сергію Коровіну, який працював у проєктно-конструкторському підрозділі Тульського збройового заводу.

Восени 1926 року конструкторські роботи були завершені, і новий зразок представили під офіційною назвою "Пистолет Тульский Коровина, образца 1926 года", відомий також під скороченням ТК. Пістолет належав до класу компактної особистої зброї, призначеної для прихованого носіння і простої експлуатації.

Пістолети ТК надходили на озброєння співробітників НКВС, використовувалися окремими категоріями середнього й старшого командного складу Червоної армії, державними службовцями, і також застосовувалися як нагородна зброя. А серійне виробництво тривало до 1935 року.

Автоматика пістолета працювала за принципом віддачі вільного затвора, що забезпечувало конструктивну простоту. Ударно-спусковий механізм був ударникового типу, одинарної дії. Запобіжник розміщувався з лівого боку рамки над спусковим гачком, а засувка магазина у нижній частині руків’я. Рамка й затвор виготовлялися зі сталі, а поворотна пружина розташовувалася навколо ствола.

Вести вогонь з цього пістолета можна було набоями калібру 6,35×15 мм Browning подача яких відбувалася з однорядних магазинів на 8 набоїв. А прицільні пристосування були найпростішими і складались з нерегульованої мушки та цілика, що відповідало призначенню пістолета для використання на коротких дистанціях.