Ф-1

Автор: @ddd_spetz

Ручна осколкова граната Ф-1 — ручна граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Кидати гранату можна з різних положень і лише з-за укриття, з бронетранспортера або танку. Оскільки граната Ф-1 є гранатою оборонної дії, то радіус ураження осколками значно перевищує радіус можливого кидка гранати.

Історія створення

Ф-1 була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 року (не плутати з сучасною F1 у пластиковому корпусі) та англійської гранати системи Лемона, що постачались у Росію в роки Першої світової війни. З причин розробки нової гранати для радянських військ можна вказати численні недоліки попередниці РГД-33, то ж в 1939 році було прийняте рішення про розробку нової оборонної гранати та доручили це Ф. І. Храмееву з яким він впорався протягом двох місяців і продемонстрував “нову розробку”. На озброєння червоної армії граната була прийнята в 1939 розі з дистанційним запалом «Ковешникова» з займанням капсуля дистанційної дії (ударним механізмом). Пізніше у 1941 році замість запалу «Ковешникова» був прийнятий простіший у виробництві та використанні УЗРГ системи Е. М. Вицені.

З 1939 року гранату використовували у всіх військових конфліктах де фігурували радянські солдати. Пізніше в 1988 році граната Ф-1 була знята з озброєння в СРСР, але і сьогодні використовується всіма арміями пострадянського простору.

Чому саме Лимонка?

Щодо сленгової назви гранати “лимонка” є кілька версій їхнього походження:

· через зовнішню схожість із лимоном;

· тому що за основу гранати взято не тільки гранату F-1, а й англійську розробку Едуарда Лемона, звідси, за прізвищем творця, і назва.

В деяких військових джерелах гранату Ф-1 називають навіть - "фенюшка".

ТТХ гранати Ф-1 та її конструкція

Вага – 0,6 кг

Довжина – 117 мм

Діаметр – 55 мм

Дистанція кидання — 35-45 м.

Безпечна відстань під час вибуху гранати— 200 м.

Радіус розльоту осколків — 30-35 м.

Час затримки вибуху — 3-4 с.

Кількість осколків — до 300 шт.

Ф-1 складається з корпусу, вибухового заряду та запалу. У корпусі гранати розміщується вибуховий заряд та запал, також корпус слугує матеріалом для утворення осколків при розриві корпусу вибухом. Корпус гранати виготовляється з чавуну, з поздовжніми й поперечними борознами, якими граната зазвичай розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні або транспортуванні гранат в цей отвір вгвинчена пластмасова пробка. Вибуховий заряд заповнює корпус, та слугує для розриву гранати на осколки. Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) призначається для підриву вибухового заряду.

Будова гранати у розрізі із вкрученим детонатором

Підготовка та метання гранати

Характеристики Ф-1 вимагають відповідального ставлення до процесу підготовки та метання гранати. Тим паче що ці снаряди є оборонними, а отже, вимагають відточених навичок поводження з ними. Насамперед треба розігнути дротяні вусики, які фіксують чеку, так щоб вона мимоволі не випала із запала. При цьому правою рукою притримується спусковий важіль. Тепер можна висмикнути чеку. У такому положенні гранату можна тримати довго і, навіть, у разі потреби, вставити чеку назад. Вибравши момент, гранату необхідно кинути у ціль. Спусковий важіль звільняє ударник, той приводить у дію капсуль і відбувається вибух.