М69

М69 – югославська осколкова ручна граната

ТТХ М69

Довжина: 105 мм

Діаметр: 55 мм

Маса: 500 г

Маса вибухової речовини: 50 г

Час затримки: 4-4.5 с

Радіус суцільного ураження: 10-15 м

Історія та конструкція

Ручна осколкова граната М69 була розроблена у 1960-х роках та після випробувань у 1969 році її прийняли на озброєння югославської армії. Дана граната призначена для ураження особового складу противника в наступальному і оборонному бою.

Граната М69 складається з корпусу яйцеподібної форми який виготовлений з чавуну в середині якого знаходиться заряд вибухової речовини та запал. Запал гранати має корпус, у нижню частину якого угвинчується детонатор. Детонатор являє собою металеву трубку з вертикальним каналом. У верхній частині трубки закріплений капсуль-запальник, а під його корпусом у трубці розташований пороховий сповільнювач. Додатково на внутрішній поверхні корпусу гранати присутні поздовжні і поперечні насічки.

Для застосування гранати М69 необхідно:

1. взяти гранату в руку;

2. відгвинтити верхній ковпачок;

3. витягнути шток з ударником із запала до моменту звільнення ударника і наколу капсуля-запальника;

4. метнути гранату в ціль після цього відбувається спрацювання гранати.

Спрацьовування гранати відбувається при наколюванні капсуля-запальника голкою ударника. Під час витягування штока назовні бойова пружина стискається. У момент, коли шток повністю виходить із корпусу детонатора, ударник виходить із з'єднання зі штоком і під дією бойової пружини спрямовується вниз, наколюючи капсуль-запальник. Промінь вогню від капсуля-запальника потрапляє на пороховий сповільнювач, який горить протягом 4-4,5 секунд, після чого ініціює заряд детонатора та відбувається вибух.