БС-3 – радянська 100-мм польова гармата
ТТХ БС-3
Довжина ствола: 5970 мм
Маса в бойовому положенні: 3650 кг
Темп стрільби: 8-10 пострілів за хвилину
Калібр: 100 мм
Максимальна дальність стрільби: 20 650 м
Історія та конструкція
Оскільки навесні 1943 року, німецькі війська активно застосовували новітні танки та самохідні артилерійські установки радянське військове командування постало перед фактом, що наявних засобів боротьби з новою технікою німців явно недостатньо і згодом видало наказ спроєктувати нову одиницю озброєння. А в травні 1943 року Центральне артилерійське конструкторське бюро за постановою Державного комітету оборони про посилення протитанкової оборони розпочало розробку нової протитанкової гармати калібру 100 мм. Після виготовлення перших зразків нової гармати та успішного випробування у травні 1944 року гармата під офіційною назвою 100-мм польова гармата БС-3 була прийнята на озброєння. Її виготовляли на ленінградських заводах «Більшовик» № 232 і «Арсенал» № 7. Серійне виробництво тривало аж до 1951 року і за весь цей час було виготовлення 3816 одиниць. Після закінчення війни дані гармати довго перебували на озброєнні Радянської Армії, однак їх також постачали на експорт до Монголії, Єгипту, Судану, Конго, Кіпру та в ряд інших країн світу.
Сам ствол гармати БС-3 складається з труби-моноблока, казенника, задньої і передньої обойм, муфти і дульного гальма. Двокамерне дульне гальмо має ефективність близько 60%. Завдяки використанню клинового затвора з вертикальним клином, а також застосуванню унітарних пострілів, скорострільність гармати складає 8-10 пострілів на хвилину.
Додатково гармата була оснащена гідравлічним гальмом відкоту і гідропневматичним накатником. БС-3 мала поворотний механізм гвинтовий, а підйомний — двосекторний. А завдяки наявних в конструкції спарених колес від вантажівки ГАЗ-АА з посиленими гумовими шинами здійснювався процес транспортування за допомогою тягачів Я-12, АТ-Л, М-2 чи вантажівками ЗІС-151. Швидкість буксирування складала до 50 км/год.
Вести вогонь з гармати БС-3 можна було 100-мм снарядами різних типів. Стрільба осколково-фугасними снарядами велася при контрбатарейній боротьбі та придушення дальніх цілей. Найбільша дальність стрільби осколково-фугасними снарядами становила 20650 метрів, а дальність прямого пострілу бронебійно-трасуючими снарядами складала 1040-1080 метрів. Для стрільби прямою наводкою використовувався оптичний приціл ОП1-5, а з закритих позицій — панорамний приціл С71А-5. Однак після закінчення війни дані гармати зазнали деяких не значних модернізацій. Вони стосувались в першу чергу боєприпасів і прицілів.
Comments