«Тунгу́ска» (індекс ГРАУ — 2К22, за класифікацією НАТО — «SA-19 Grison») — зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК), зенітна самохідна установка (ЗСУ).
За загального компонування Тунгуска багато в чому нагадує німецьку ЗСУ «Гепард»: РЛС розташована зверху на задній частині тримісної башти і в похідному положенні опускається, кругла антена РЛС наведення змонтована на башті спереду. З боків вежі встановлено два дводульні автомати АТ-17 та дві спарені пускові установки ЗУР 9М311, що діють незалежно один від одного.
Корпус машини має вертикальні борти, відрізняється великою висотою і виконаний методом зварювання з листів катаної сталі і забезпечує захист від вогню стрілецької зброї і осколкових снарядів і мін малого калібру. Передня частина лобового листа встановлена під великим кутом нахилу, а в місці зламу стоїть практично вертикально. Велика башта кругового обертання зміщена до корми машини. Моторно-трансмісійне відділення розташоване у кормовій частині корпусу. Принциповою особливістю комплексу 2С6 є поєднання в одній бойовій машині гарматного і ракетного озброєння, радіолокаційних і оптичних засобів керування вогнем з використанням загальних систем: РЛС виявлення, РЛС супроводу, цифрової обчислювальної системи та гідравлічних приводів наведення.
«Тунгуска» призначена для ППО механізованих та танкових частин на марші і на всіх стадіях бою. Вона має суцільну зону ураження (без «мертвої» зони, характерної для ЗРК), що досягається послідовним обстрілом цілі спочатку ракетами, а потім гарматами. Вогонь з автоматів 2А38 може вестися як з місця, так і з ходу, а пуск ракет — тільки з місця, в крайньому випадку — з коротких зупинок. У вертикальній площині артилерійська система наводиться в секторі від −10° до 87°. У горизонтальній площині вона може вести круговий обстріл. При цьому швидкість як вертикального, так і горизонтального наведення становить 100° в секунду. ЗРГК 2С6М «Тунгуска» оснащений комп'ютеризованою системою керування вогнем з лазерним далекоміром; до складу її стандартного обладнання входять система ідентифікації «свій-чужий», наземна навігаційна система та допоміжна силова установка.
Можливість ведення стрільби без зниження швидкості забезпечується застосуванням гідромеханічної трансмісії з гідрооб'ємним механізмом повороту, гідропневматичною підвіскою із змінним кліренсом і гідравлічним механізмом натягу гусениць. Таким чином, «Тунгуска» є високомобільною 3СУ з ефективним ракетним і артилерійським озброєнням. До недоліків її можна віднести малу дальність виявлення цілі бортової РЛС і неможливість застосування ЗУР в умовах поганої видимості (задимлення, туман тощо). Машини першої серії, випущені в невеликій кількості, мали дві пускові установки з одним транспортно-пусковим контейнером з ЗУР 9М311 на кожній і позначалися 2С6. На пускових установках машин основної серійної модифікації є вже по два транспортно-пускових контейнера, і боєкомплект цих самохідних комплексів з індексом 2С6М, що налічує вісім зенітних керованих ракет 9М311.
Comments