top of page
  • Фото автораgegure

Інтерпол: структура, завдання та історія організації

Оновлено: 25 лист. 2023 р.

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Нерідко ми бачимо сюжети про злочинців, які втекли від слідства за кордон і перебувають тепер у "міжнародному розшуку Інтерполу". Одразу виникає просте запитання: чим займається ця організація, що означає Інтерпол і як вона може ловити лиходіїв по всьому світу?


Для чого потрібен Інтерпол?

Інтерпол - міжнародна організація кримінальної поліції, головною метою якої є об'єднання зусиль поліцейських різних держав для боротьби зі злочинністю. Всупереч поширеній думці, Інтерпол не розслідує найнебезпечніші та найрезонансніші злочини. Інтерпол - це не міжнародна поліція, він лише допомагає правоохоронцям різних держав ефективно співпрацювати й обмінюватися інформацією.


Основне, чим займається Інтерпол - це створення різноманітних баз даних, якими можуть скористатися правоохоронці всього світу. У відомства є групи швидкого реагування, але це всього лише інструктори, які допомагають силам правопорядку тієї чи іншої країни, якщо зі злочинністю в ній стає зовсім погано.


Центральний офіс організації розташований у французькому Ліоні, її офіційний сайт - interpol.int. Нинішній глава Інтерполу Ахмед Насер Аль-Раїсі, який обійняв свою посаду в 2021 році. Сьогодні членами організації є 195 країни, тобто практично всі держави світу. Робочими мовами Інтерполу є англійська, арабська, французька та іспанська.

Штаб-квартира Інтерполу

Логотип відомства являє собою земну кулю з оливковими гілками, за яким розміщені меч і терези. Значення цього символу зрозуміти нескладно: глобус позначає міжнародний масштаб організації, меч і терези - захист правопорядку і правосуддя, а оливи - співпрацю між поліцейськими відомствами різних країн.


Історія організації

Щоб зрозуміти, що таке Інтерпол, слід дати невеликий огляд історії цієї організації, коротко розповісти про те, коли, ким і для яких цілей її було створено.


У 1914 році, напередодні світової війни, в Монако, за безпосередньої участі князя Альбера I, відбувся перший міжнародний конгрес, на якому зібралися поліцейські з чотирнадцяти держав. На цьому заході вперше прозвучала ідея про необхідність створення наднаціональної організації, за допомогою якої правоохоронці різних держав могли б обмінюватися інформацією та вирішувати питання про екстрадицію злочинців. Однак незабаром вибухнула війна, яка завадила здійсненню цих планів.


Не дивно, що ідея створення міжнародної поліцейської організації народилася саме в Європі. Уже в 19 столітті кордони між різними державами континенту були доволі умовними: можна було скоїти злочин у Голландії та втекти до Німеччини чи Франції. Князь Монако Альбер I, який доклав чимало зусиль до організації міжнародного поліцейського конгресу, сам постраждав від аферистів, які викрали його фамільні коштовності та втекли до Італії.


До питання повернулися тільки в 1923 році на Другому міжнародному конгресі, що проходив у Відні. Його результатом стало створення спеціальної комісії, яка мала координувати міжнародні зусилля з боротьби зі злочинністю. Центром нової організації обрали Відень. Але через окупацію Австрії гітлерівською Німеччиною в роки наступної світової війни відомство практично припинило свою діяльність.

Штаб-квартира Віденської поліції, де проходив другий Міжнародний конгрес кримінальної поліції.

Відродження Інтерполу почалося вже після війни. У 1946 році уряд Франції запропонував перенести центральний офіс організації до Парижа. Саме тоді з'явилася його сучасна назва: Interpol. Нинішній статут відомства остаточно затвердили 1956 року. На початку 70-х років статус Інтерполу підтвердили на Генасамблеї ООН. А у 1989 році його центральний офіс ще раз переїхав до Ліона, де на той час було побудовано сучасний комплекс для секретаріату.


Як організований Інтерпол?

Вищим керівним органом Інтерполу вважається Генасамблея. Вона збирається щорічно в різних країнах для розв'язання питань стратегічного рівня та обрання керівництва організації.


Поточними питаннями займається Генеральний секретаріат, керує яким секретар. У ньому працюють кілька відділів:

  • адміністративний;

  • технічний;

  • поліцейський;

  • дослідницький.

Тричі на рік збирається Виконком організації, що складається з 13 осіб. Ця структура Інтерполу контролює роботу секретаріату, а також готує порядок денний питань для щорічної асамблеї. До складу цього органу входить президент, його чотири заступники і ще вісім делегатів, обраних від різних країн. Президент Інтерполу обирається на чотири роки і може обіймати свою посаду кілька каденцій поспіль.

Кожна держава, яка є членом Інтерполу, має в структурі органів правопорядку національне центральне бюро - скорочено НЦБ. Саме воно займається взаємодією з центральним офісом організації та її відділеннями в інших країнах. Слід розуміти, що НЦБ працюють за законами своєї країни і зазвичай являють собою правоохоронну структуру, що займається міжнародними зв'язками.


Діяльність організації

Згідно зі статутом, Інтерпол має право займатися тільки кримінальними злочинами - військові, політичні та інші види правопорушень перебувають поза його компетенцією. Головний напрямок діяльності організації: збір та аналіз даних про злочини, які мають міжнародний характер. В Інтерполу є велика кількість баз: зловмисників, їхніх відбитків пальців, людей зниклих безвісти, телефонів та викрадених автомобілів.


Використовуючи їх, проводиться розшук зловмисників за межами держави, де було скоєно злодіяння. Також за допомогою Інтерполу розшукують зниклих людей. Але це робиться тільки в тому разі, якщо є вагомі докази того, що вони покинули батьківщину.

Багато баз Інтерполу доступні прикордонним і консульським службам, авіакомпаніям та навіть готелям. Організація активно і плідно співпрацює з банківськими та іншими фінансовими установами, що дає змогу оперативно блокувати рахунки розшукуваних.


Після затримання злочинця за лінією Інтерполу країни починають переговори про екстрадицію, а вони йдуть дипломатичними каналами.


В Інтерполі працює система кольорових повідомлень або циркулярів, які часто називають "картками". Якщо людина скоїла злочин і переховується від правосуддя в іншій державі, то національне центральне бюро випускає щодо неї "червоний" циркуляр. Дані про підозрюваного вносяться до відповідної бази, після чого його має затримати будь-яка країна-член Інтерполу. Сьогодні в базі організації перебуває понад 50 тисяч "червоних" карток, причому 7 тис. із них лежать у відкритому доступі.

Не слід думати, що будь-якого затриманого за ордером Інтерполу одразу ж кидають у камеру і починають готувати до екстрадиції. Його подальшу долю вирішує місцевий суд - саме він дає дозвіл на видачу людини.


"Жовті" циркуляри випускаються щодо людей, які зникли безвісти. "Сині" - видаються для визначення місця розташування особи, підозрюваної у скоєнні злочину. "Зелені" циркуляри містять інформацію щодо потенційних злочинців. "Чорні" картки містять інформацію про невпізнані трупи, "помаранчеві" - повідомляють про прибуття в країну особи, яка становить загрозу для громадської безпеки. За допомогою "фіолетового" циркуляра правоохоронним органам країни повідомляють про схеми, об'єкти або схованки, які використовують злочинці. Також існує спеціальна карта Інтерпол-Ради Безпеки ООН - для інформування членів Інтерполу, що фізична чи юридична особа перебуває під санкціями Ради Безпеки ООН.


Ще можна додати, що Інтерпол є потужним центром з вироблення нових стратегій боротьби з міжнародними злочинами.

1 687 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


bottom of page