.png)
На початку 1950-х років Англія, під величезним натиском заокеанських партнерів, здійснила вибір нового комплексу "боєприпас-зброя" на користь американського патрона Т65 (незабаром стандартизованого в НАТО - 7,62x51 мм). Розглянувши низку зразків автоматичних (штурмових) гвинтівок, розроблених під цей патрон, британське вище військове керівництво дійшло висновку, що бельгійська гвинтівка FN FAL якнайповніше відповідає за своїми тактико-технічними характеристиками завданням, що стоять перед подібною зброєю.
У 1954-1957 роках у Великобританії проходили військові випробування два варіанти гвинтівки FN FAL: Х8Е1 з відкритим прицілом і Х8Е2 - з оптичним. Стволи обох гвинтівок не мали полум'ягасників.
Під час прийняття на озброєння нової гвинтівки у Великій Британії особливо гостро постало питання про вибір для армії самозарядного або автоматичного варіантів. За результатами випробувань було визнано доцільним мати тільки самозарядну гвинтівку.
У цьому питанні до аргументів проти автоматичного варіанту (насамперед невисока влучність FN FAL під час стрільби безперервним вогнем через досить велике розсіювання) додалася ще й своєрідність британського менталітету. У цьому випадку визнали цілком достатнім, якщо тренований стрілець зможе зробити з гвинтівки за хвилину 20 прицільних пострілів по кількох різновіддалених цілях. Перемогу в цих випробуваннях здобула модернізована модель Х8Е5 з відкритим прицілом.
Однак під час її подальших випробувань англійці були змушені піддати гвинтівку, що отримала індекс Х14Е1, певному доопрацюванню. Так, було введено потужний (американського типу) щілиноподібний полум'ягасник. Зазнала деяких змін і конструкція затвора - на стінках його стебла було виштампувано поздовжні пази, що виконують роль грязезбірників. Їх зробили досить глибокими, тож значна кількість чужорідних частинок бруду, піску і пилу могли збиратися в них, не впливаючи особливо на стійку роботу автоматики в несприятливих умовах. Рукоятка зведення встановлена з лівого боку ствольної коробки, що дає змогу не знімати праву руку зі спускового гачка під час ручного перезарядження. Рукоятка зведення і рукоятка для перенесення складаються в неробочому положенні, що зменшило можливість зачепитися гвинтівкою за сторонні предмети, а отже, підвищило безпеку поводження з нею. З метою здешевлення, приклад, цівку і пістолетне руків'я стали виготовляти з пластмаси, армованої скловолокном.
У підсумку 1 березня 1957 року на озброєння британської армії надійшов самозарядний варіант FN FAL, відомий під позначенням "7,62-мм гвинтівка L1A1".
Автоматика гвинтівки працює за принципом відведення порохових газів з каналу ствола через поперечний отвір. Замикання здійснюється перекосом поздовжньо-ковзного затвора вниз у вертикальній площині. Ударно-спусковий механізм куроковий, з окремою пружиною стиснення і курком, що обертається. Для виключення можливості пострілу за незамкненого затвора спусковий механізм має автоспуск. Ствол мав 6 правосторонніх нарізів із кроком 305 мм.
Для гвинтівки L1A1 було передбачено чотири типи тильника приклада різної довжини, що давало змогу підігнати зброю індивідуально під кожного солдата. До особливостей англійського зразка належала і відсутність затворної затримки. За необхідності затвор можна відвести у відкрите положення вручну.
У 1960-х роках англійські зброярі знову вдосконалили свій варіант гвинтівки. Так, для стрільби з L1A1 почали використовувати нові гвинтівочні гранати, у хвостовиках яких була пастка для куль, що являла собою металеві та пластмасові прокладки, які чергувалися. Подібна конструкція забезпечувала метання гранат безпосередньо бойовими патронами. Таким чином, була виключена необхідність застосування спеціальних гранатометних холостих патронів, передбачених спочатку.
Для підсвічування мушки в сутінках і темряві в гвинтівці L1A1 використовували радіоактивне джерело освітлення Betalight, виконане у вигляді ампули, вставленої в основу мушки. Ця точка, що світиться, помітна тільки самому стрільцю, давала йому змогу поєднувати підсвічену мушку з нечітко видимою ціллю. Підсвічування мушки забезпечило підвищення ефективності вогню в сутінках на 80%.
У 1974 році для L1A1 було розроблено і спеціальний 4-кратний нічний приціл SUIT (Sight Unit Infantry Trilux), розрахований на стрільбу на дистанції до 600 м. Під час прицілювання гумовий наочник повністю виключав потрапляння в око стрільця зовнішнього освітлення. У фокальній площині прицілу замість стандартного перехрестя стрілець бачив прицільну марку, досить помітну, щоб її не можна було сплутати з будь-яким об'єктом, і не настільки велику, щоб затуляти ціль. Марку підсвічували червоним світлом радіоактивного тритієвого джерела (Trilux), яке не потребує зовнішнього живлення. Інтенсивність підсвічування регулювали маховичком, розташованим на корпусі прицілу SUIT.
L1A1 перебувала на озброєнні армії Великої Британії майже тридцять років, її застосовували в багатьох війнах і збройних конфліктах у всьому світі, зокрема у В'єтнамській війні та на Фолклендах. Згодом її замінила штурмова гвинтівка SA80.
Калібр, мм | 7.62х51 НАТО |
Довжина, мм | 1143 |
Довжина ствола, мм | 554 |
Вага без патронів, кг | 4.3 |
Магазин, кіл. патронів | 20 |
Початкова швидкість кулі, м/с | 838 |
Ефективна дальність стрільби, м | 600 |
L1A1 є одним із класичних зразків, що перебувають на озброєнні багатьох армій світу. Прийняття гвинтівки FN FAL на озброєння англійської армії сприяло воістину її тріумфальній ході світом, оскільки більша частина з 80 держав, які почали виробляти або закуповувати цю зброю, свого часу були домініонами або колоніями Британської імперії, а потім зберегли досить тісні зв'язки з колишньою метрополією в рамках Британської співдружності націй. І за всієї своєї незалежності вони досі тримають орієнтир, зокрема й у військовій галузі, на Велику Британію, за можливості використовуючи в себе досягнення її військової науки і техніки. Цим і пояснюється, що основне поширення гвинтівка FN FAL/L1A1 отримала в країнах "третього світу".
Копія L1A1 під позначенням I-A SL вироблялася індійським арсеналом у м. Ішапурі. Від британської моделі її відрізняє конфігурація приклада, що нагадує приклад магазинної гвинтівки Enfield №1 MkIII.
В Англії державний арсенал RSAF (Royal Small Arms Factory) виготовив у 1958-1975 роках понад один мільйон, а фірма BSA (Birmingham Small Arms) у 1958-1964 роках - приблизно 150 тисяч гвинтівок L1A1.
