Фінляндія в HATO. Який арсенал у фінської армії та що з нього може отримати Україна.

Автор: ukrainian.avenger

4 квітня 2023 року Фінляндія стала 31 членом Північноатлантичного альянсу, з чим автор щиро вітає фінів, та завершила період нейтралітету довжиною у майже 80 років. НАТО, зі своєї сторони отримало потужного союзника який, на відміну від більшості країн альянсу, не піддався тенденції до зменшення витрат на оборону протягом останніх 30 років. Вступ Фінляндії до НАТО безперечно ввійде в історію як один з найбільших геополітичних провалів рф та її неефективна зовнішня політика. Ви вже мали б чути що з Фінляндією кордони НАТО та рф збільшились у понад два рази, але це не головний чинник паніки росіян ще в попередні роки та їхні погрози Гельсінкі. Для кращого розуміння що Фінляндія дала альянсу потрібно відкрити карту. В цьому дописі я спробую показати “многоходовочку” яку розіграли та врешті виграли США проти рф, а також коротко розповім про збройні сили Суомі (традиційна назва Фінляндії на фінському) та що може отримати Україна.

Отож почнімо. Фінляндія це одна з чотирьох скандинавських країн яка межує з рф, кордон з якою складає 1340 км. Більша частина країни це болотиста та лісиста місцевість що є натуральною перешкодою для наступаючої армії. Безумовно Фінляндія стала стратегічно важливим активом НАТО через її близькість до Санкт-Петербурга та напевно найважливішої бази ВМФ рф - Мурманськ. Саме тут розташована левова частина усіх підводних човнів які є носіями ЯО та крилатих ракет. Чому саме Мурманськ? Тут все просто. Це єдиний порт рф який має вільний доступ до Арктики, не замерзає взимку та судна ВМФ рф не повинні проходити через територіальні води інших країн. Найближча відстань до Мурманська від фінського кордону складає 173 км, а від норвезького трохи більше сотні. Це робить Мурманськ уразливим до таких засобів ураження як GLSDB, ATACMS, Sea Shadow та інших сучасних ракет країн НАТО. Що цікаво це те що до Кольського півострова, через Карелію, проходить тільки одна дорога яка сполучає Мурманськ з рештою рф, це траса М-105. У разі ймовірного конфлікту, та беручи до уваги протяжність дороги у 1340 км (Санкт-Петербург - Мурманськ) її можна легко взяти під контроль у багатьох точках та перерізати сухопутне сполучення з Кольським півостровом.

Наступною ціллю стане вже згаданий Санкт -Петербург. Від центру міста до кордону з батьківщиною творців коктейля Молотова всього 150 км, тому це ідеальна мішень для HIMARS та деяких зразків озброєння які входять в його арсенал. Якщо враховувати усі ризики та відстані тоді взяття Петербурга не обов’язкове. Союзникам та зокрема фінам буде достатньо закріпитися на півночі та західніше Ладозького озера. Не забуваймо що з Санкт-Петербурга активно працює морське та авіа сполучення з Калінінградською областю. Тут варто звернути увагу на фінську затоку яка при потребі може бути оперативно заблокована для суден рф, як військових, так і цивільних. У найвужчій точці ширина затоки складає менш як 40 км, а максимальна глибина тільки 121 метр, тому для досить потужного флоту Фінляндії це не буде проблемою (про нього поговоримо в наступних дописах). Також можна розраховувати на підтримку Естонії та інших сил з півдня затоки.

Окрім фінів, головними бенефіціарами вступу Фінляндії до НАТО стали саме країни Балтії та Швеція. Литва, Латвія та Естонія отримали “рятувальний жилет” у разі конфлікту з недокраїною. Тепер, у випадку перекриття Сувальського коридору, з Фінляндії можна буде переправляти необхідні ресурси та техніку морським шляхом та транспортною авіацією оскільки близька відстань цьому дозволяє.

В очікуванні ратифікації Туреччиною заяви на вступ до НАТО, шведи можуть зітхнути з полегшенням оскільки тепер вони повність оточені дружніми країнами які є членами альянсу. З однієї сторони Фінляндія завжди виконувала роль буферної зони для Швеції що давало останній умовне відчуття безпеки та сприяло підтримуванню нейтралітету у понад 200 років. З іншої, близькість острова Готланд до Калінінградської області та його стратегічне розташування в Балтійському морі робить його пріоритетною ціллю для сил рф.

Ще одна держава яка “в плюсі” від вступу Фінляндії до НАТО це звичайно Україна. Київ вже отримував декілька пакетів допомоги від Гельсінкі, Проте невідомо що саме вони включали. На фронті, ще минулого літа, були помічені фінські БТР Sisu Pasi, проте невідомо чи їх передали нам фіни. Вже у квітні цього року ми отримали від Фінляндії гармати “Гиацинт-Б”. Про це писав Мілітарний, та й камуфляж ЗС Фінляндії цьому пряме підтвердження. Можна припустити що після вступу в НАТО, Фінляндія зможе передати нам озброєння радянського зразка, а можливо й зразки західного озброєння які вони використовують. Далі я зроблю короткий огляд техніки яка перебуває на озброєнні армії Фінляндії.

Почнемо саме з радянського.

На озброєнні Фінляндії є близько 110 БМП-2 які модернізовуються до версії БМП-2 MD. Ця версія отримала нову 30 мм гармату 2А42 словацького виробництва, тепловізори третього покоління для водія, командира та стрільця, та спеціальну накидку яка зменшує поміьність БМП у тепловізорі. Також десант оцінить нові сидіння з підігрівом та опалення в середині. Лобова частина машини отримала додаткові 10 мм броні.

Також є близько 400 МТ-ЛБ у різних версіях, а якщо вдатися в крайності, то на складах фіни мають близько 70 Т-55М та 73 БТР-50 які підпадають під утилізацію. Допоміжна техніка це створені на базі Т-55 ремонтно-евакуаційні машини VT-55, та JVTB-55A.

Те що найбільше нас має цікавити це артилерія. У фінів є чимала кількість самохідних та причіпних гармат у калібрі 122 мм та 152 мм.

18 самохідних артилерійських установок калібру 152 мм “Гиацинт-C” та 24 причіпних “Гиацинт-Б” якусь кількість останніх ми вже отримали.

72 самоходки “2С1 Акация” калібру 122 мм які фіни планували модернізувати. Причіпна артилерія калібру 122 мм представлена 486 одиницями гармати Д-30.

Реактивна артилерія це 36 чехословацьких РСЗВ RM-70 калібру 122 мм. Малоймовірно що фіни передадуть усі 36 пускових нам, проте навіть дві батареї будуть вагомим підсиленням. Якщо все-таки фіни вирішать повністю відмовитись від радянської артилерії то ми мали б отримати 90 самохідних артустановок та 510 причіпних гармат.

Зараз армія Фінляндії активно отримує нові зразки техніки західного виробництва.

На озброєнні є чи то 100, чи то 91 танк Leopard-2A4. Відомо що фіни закупили 124 танки у цій версії, проте 12 були перероблені у ремонтно-евакуаційні та інженерні машини, а ще 12 стали донорами запчастин.

Піхоту прикривають 102 важкі БМП CV-90 та 583 БТР Sisu Pasi у версії XA-180/185/203, та 62 сучасніших БТР Patria AMV. Для забезпечення логістики, фіни використовують сотні вантажівок від таких виробників як Scania, Mercedes-Benz, Sisu, DAF та Tatra. По безкрайніх фінських лісах та болотах, піхота їздить на всюдиходах Bandvagn 206 та Sisu Nasu.

Повітряні сили Фінляндії використовують 62 винищувача-бомбардувальника F/A-18 Hornet які в майбутньому будуть замінені на сучасні F-35. Саме на F/A-18 варто звернути увагу нашим ВПС як альтернативу F-16. Транспортна авіація має тільки 3 іспанських CASA C-295 та два Fokker F27.

Армійська авіація зараз отримує гелікоптери NH-90 які є заміною старих Ми-8. Фіни вже отримали 15 NH-90 та ще 20 на черзі. Щодо Ми-8 то відомо що їх на озброєнні було тільки дві одиниці та через затримку з отриманням NH-90 було прийняте рішення про продовження ресурсу Ми-8 на п’ять років на ремонтному заводі у Санкт-Петербурзі. Стан та місце знаходження цих гелікоптерів невідомі. Якщо вони зараз на території Фінляндії тоді ймовірно ми їх отримаємо та зможемо відремонтувати на власних потужностях.