Тротил

Тротил - одна з найпоширеніших бризантних вибухових речовин.

Історія та конструкція

Всім нам відомий тротил або як його ще називають тринітротолуол та ТНТ був відкритий німецьким хіміком Юліусом Вільбрандом у 1863 році під час вивчення властивостей толуолу. Вільбранд синтезував його як барвник для текстилю — тротил давав красивий жовтий відтінок та спочатку на нову речовину ніхто не звернув особливої уваги. Але вже на початку XX століття німецький хімік і фахівець в області вибухівки Генріх Каст зайнявся детальними дослідженнями саме тринітротолуолу. Він звернув увагу на його чудові вибухові властивості та те що процес виготовлення тринітротолуолу не містить небезпечних для вибуху етапів.

Незважаючи на те що тринітротолуол відкрили у 1863 році, у військовій сфері його почали активно застосовувати набагато пізніше — з кінця XIX – початку XX століття. Це пов’язано з тим, що тротил важче ініціювати вибухом, ніж інші вибухівки того часу. Тільки після розвитку технологій детонаторів його оцінили як дуже безпечний для транспортування і зручний у литті у снаряди. А вперше його почали використовувати німці для своїх снарядів близько 1902 року, проте інші країни швидко перейняли досвід.

Сам тротил на сьогодні являється один із найпоширеніших вибухових речовин у світі. Його хімічна формула - C6H2(NO2)3CH3. Тротил являє собою кристалічну речовину жовтого або світло-жовтого кольору. Може мати відтінок від блідо-жовтого до жовто-оранжевого, іноді темніє при тривалому зберіганні. Його використовують як у військовій справі так і в гірничій справі як індивідуальну вибухову речовину, так і в різних вибухових сумішах (з гексогеном, тетрилом та інш). Зазвичай тротил використовують у форматі твердих пресованих шашок 400 г, 200 г або 75 г.

Тротил хімічно стійкий, може зберігатися довгий час без розкладання зі збереженням вибухової здатності. Він плавиться без розкладання при температурі близько +81 ºС; На відкритому повітрі тротил горить жовтим полум’ям із сильною кіптявою та без вибуху. Але горіння у великих кількостях (50 кг і більше), або в замкнутому середовищі може переходити в детонацію. Під впливом сонячного світла тротил зазнає фізико-хімічних перетворень, які супроводжуються змінами кольору і деяким підвищенням чутливості до зовнішніх впливів. Він негігроскопічний, погано розчиняється у воді, але добре в органічних розчинниках (піридин, ацетон, толуол, хлороформ).

Для вибуху тротилу зазвичай необхідно застосування детонатора, хоча порошкоподібний тротил з домішками може мати підвищену чутливість до зовнішніх впливів, у тому числі й до вогню. Вибух 1 кг тротилу залежно від відстані спричиняє в людини тяжкі травми, контузії, знепритомнення або смерть. А при вибуху 1 кг тротилу відносно безпечною відстанню є 12 м від центру вибуху.

Додатковий матеріал взятий з джерела - https://sappers.com.ua/