ТМ-39

ТМ-39 - протитанкова міна радянського виробництва.

ТТХ ТМ-39

Довжина: 600 мм

Ширина: 130 мм

Висота: 122 мм

Загальна маса: 6.7 кг

Маса вибухової речовини: 2.8 кг

Зусилля спрацьовування: 90-120 кг

Температурний діапазон застосування: -40 - +40 °C

Історія та конструкція

Наприкінці 1930-х років радянськими конструкторами була спроєктована протитанкова міна під назвою ТМ-39. Після доволі коротких випробувань, у тому ж таки 1939 році її були прийнято на озброєння червоної армії та розпочато серійне виробництво. Дані міни застосовували в невеликих кількостях упродовж усієї війни, але у 1944 році виробництво було припинено і на озброєнні її замінила міна ТМ-44. Також з відкритих джерел відомо, що після закінчення війни ці міни постачались на експорт до Китаю.

Міна ТМ-39 являється протитанковою міною натискної дії. Вона призначалася для виведення з ладу гусеничної та колісної техніки супротивника завдяки руйнуванню вибухом ходової частини транспорту під час його наїзду на міну. Конструктивно протитанкова міна ТМ-39 являє собою подовжену залізну коробку з відкидною на петлях кришкою. Сам корпус був виготовлений із неоцинкованого заліза та в його середині містився заряд вибухової речовини і встановлювався детонатор. Загальна маса міни складала 6.7 кг. А її заряд вибухової речовини складався з семи 400-грамових тротилових шашок.

Протитанкова міна ТМ-39 є першою радянською протитанковою міною, що має подовжений корпус. Перевага цих мін полягає у великій довжині датчика цілі, що дає змогу у 2-4 рази збільшити ймовірність наїзду танка на міну, а отже, давало можливість знизити витрату мін порівняно зі звичайними круглими або квадратними теж у 2-4 рази. Але ТМ-39 також мала ряд недоліків до яких можна віднести малий заряд вибухової речовини та багато часу необхідно було витратити для її встановлення. Крім того, робота з міною в нічних умовах була практично нездійсненна через неможливість візуального контролю дій з детонатором.