top of page
  • Фото автораgegure

Танкове протистояння біля КПП "Чарлі"

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Танкове протистояння біля КПП "Чарлі" відоме також як Танкове протистояння на Фрідріхштрассе або Інцидент біля КПП "Чарлі" - епізод Берлінської кризи 1961 року та Холодної війни у вигляді безконтактного протистояння між збройними силами СРСР і США. Приводом послужило спорудження і зміцнення владою НДР Берлінської стіни протягом серпня-жовтня 1961 року і бажання американського військового командування в Західному Берліні зруйнувати ці укріплення. Унаслідок чого на кордоні Східного і Західного Берліна біля контрольно-пропускного пункту "Чарлі" були стягнуті американські та радянські танки, які перебували всього лише за десятки метрів один проти одного.


Передісторія

Після Другої світової війни за рішенням Ялтинської конференції майбутню переможену Німеччину та її столицю місто Берлін розділили на чотири окупаційні зони: Радянську, Американську, Британську та Французьку. Після ускладнень відносин між СРСР і Заходом і початком Холодної війни, на територіях Американської, Британської та Французької зон було проголошено Федеративну Республіку Німеччина, а на колишній Радянській зоні - Німецьку Демократичну Республіку. Проте статус Берліна залишився колишнім. Кордони між зонами в місті мали умовний характер, тому жителі міста могли безперешкодно потрапляти з однієї частини міста в іншу. У зв'язку з різким підвищенням рівня життя в Західному секторі міста і новоствореної ФРН, поступово почався відтік жителів НДР і Східного Берліна на Захід. У Західному Берліні існували спеціальні міграційні агентства, які сприяли перебіжчикам із НДР у переправленні до ФРН або в Західний Берлін. До кінця 50-х років щорічно НДР втрачала працездатне і молоде населення в розмірі малого міста.


Рішення влади НДР було встановити по всьому кордону Західного Берліна, який був фактично анклавом на території НДР, прикордонні загороджувальні споруди, для того, щоб не допустити вільного проходу громадян НДР у Західний Берлін. У ніч на 13 серпня 1961 року кордон перекрили, і почалося спорудження прикордонних укріплень, які стали відомими як Берлінська стіна. Реакція Заходу на цю подію була очікувано негативна, до будівництва стіни вранці 13 серпня приїхав бургомістр Західного Берліна і майбутній канцлер ФРН Віллі Брандт, пізніше Берлін відвідав і чинний тоді канцлер ФРН Конрад Аденауер. До відома були поставлені й перші особи США, зокрема й президент Кеннеді. Однак, ніякого силового протистояння Захід у відповідь не надав. За три місяці в період із серпня по жовтень 1961 року Берлінський мур повністю ізолював Західний Берлін від решти території НДР і Східного Берліна. У кількох місцях було створено прикордонні контрольно-пропускні пункти.


Конфлікт

Спорудження Берлінської стіни стало повною несподіванкою для Західних країн. Чутки про те, що влада НДР може якось ізолювати Західний Берлін від Східного ходили і раніше. В інтерв'ю західно-німецьким журналістам за кілька тижнів до початку зведення стіни Перший секретар РЄПН і фактичний керуючий НДР Вальтер Ульбріхт запевнив, що про спорудження будь-яких перешкод, будь-якої стіни між Східним і Західним Берліном не може йти й мови. Проте стіну було споруджено, що, на думку американців, порушувало Потсдамські угоди від 1945 року. Влада Західного Берліна і ФРН серйозно побоювалася, що лише однією стіною влада НДР не обмежиться і що може статися повторення блокади Західного Берліна, яка вже відбулася в 1948-49 роках.

30 серпня 1961 року президент Кеннеді оголосив про мобілізацію резервістів армії США. Американці почали розробляти план із насильницького демонтажу Берлінської стіни в районах спільного кордону Східного Берліна та Американського сектора із застосуванням важкої техніки. Операцію планували провести 28 жовтня. Однак агентура ГРУ СРСР у Західному Берліні заздалегідь дізналася про плани американців і поінформувала керівництво СРСР, тому висування американської техніки і військових до кордонів секторів не стало повною несподіванкою. Ситуація навколо кордону ускладнилася 22 жовтня, коли прикордонники НДР не пропустили через КПП "Чарлі" на територію Східного Берліна на вулиці Фрідріхштрассе автомобіль глави американської місії в Західному Берліні Адама Лайтнера, який збирався відвідати Східноберлінський театр. Сам же контрольно-пропускний пункт "Чарлі" являв собою КПП, що розділяє одну вулицю Фрідріхштрассе на дві частини. Одна частина вулиці, північна, проходила Східним Берліном, інша, південна, в Американській окупаційній зоні. Сам КПП знаходився на території Американського сектору, далі йшла дорога, що вела до КПП прикордонників НДР, причому загородження на цій дорозі було зроблено так, що автотранспорт, який їде до Східного Берліну, не міг їхати безпосередньо, а об'їжджав на низькій швидкості перепони у вигляді бетонних блоків. З двох боків цієї смуги із заходу на схід проходила сама Берлінська стіна.

27 жовтня о 17:00 за Берлінським часом прикордонники НДР, які перебувають на Фрідріхштрассе, почали доповідати, що в напрямку до них рухаються американські танки, бронетранспортери і джипи з американськими солдатами. Танки M48 інженерної модифікації мали в передній частині корпусу потужні бульдозерні відвали, що дозволило б їм розчистити загородження.

Берлінський мур того часу ще не був серйозною спорудою. Наспіх побудована, вона являла собою бетонні плити та силікатні блоки зі вставленими у верхній частині металевими кріпильними елементами, на які було натягнуто колючий дріт. Висота такої споруди не перевищувала двох метрів і без особливих зусиль могла бути знесена інженерними танками американців. Передові сили американців, наблизившись до КПП на Фрідріхштрассе, зупинилися за кілька метрів від кордону Східного Берліна, позначеного білою лінією на асфальті. Екіпажі американських машин стали чекати подальших команд. Почалося стягування до кордону бронетранспортерів прикордонників НДР і додаткових сил Народної поліції, зокрема й кілька автомобілів-водометів. А вже менш ніж за годину з боку Східного Берліна вулицею Фрідріхштрассе з'явилися радянські танки Т-54А 7-ї танкової роти капітана Войтченка 3-го танкового батальйону майора Василя Мики 68-го радянського гвардійського танкового полку. Вони також зупинилися біля кордону, біля КПП прикордонників НДР. На допомогу американським танкам прийшли і зайняли свої позиції американські солдати, озброєні як стрілецькою зброєю, так і протитанковими переносними гранатометами типу "Супер Базука". У верхніх поверхах найближчих від КПП "Чарлі" будинків в Американському секторі розмістилися для кращого спостереження американські військові та представники військової поліції США. Відстань між американськими та радянськими танками становила не більше сотні метрів один від одного.


Усі танки були озброєні бойовими снарядами й обом сторонам було дано команду відкривати негайно вогонь, якщо вогонь відкриє супротивник. Напруга між сторонами була дуже високою, оскільки всі прекрасно розуміли, що один залп із танку або постріл із кулемета може призвести не тільки до зіткнення в Берліні, а й до обміну ядерними ударами між СРСР і США, з подальшим можливим початком Третьої світової війни. Танки США і СРСР простояли один проти одного майже добу. А тим часом дипломатичними каналами йшли переговори між Кеннеді і Хрущовим. Першими свої танки вранці 28 жовтня почали відводити радянські танкісти. Через деякий час Фрідріхштрассе залишили й американські бойові машини.


Підсумки та наслідки

Конфлікт у Берліні наприкінці жовтня обійшовся без жертв і кровопролиття, але став, проте, першим в історії, фактично, прямим військовим відкритим протистоянням між військами СРСР і США. Цей конфлікт мав більше психологічний характер, хоча ніхто в цей момент не міг дати жодної гарантії, що він не зможе перерости в пряме бойове зіткнення. Танки СРСР і США, що стоять всього в декількох десятках метрів один навпроти одного, націлені знаряддями один на одного, як не можна сильніше викликали почуття тривоги всього світу. Багато хто усвідомлював, що світ у ці два дні стояв на порозі Третьої світової війни. Нове військове протистояння між США і СРСР не змусило себе довго чекати, воно відбулося наступного року і увійшло в історію як Карибська криза.

Фактично із закінченням інциденту біля КПП "Чарлі" закінчилася й активна частина Берлінської кризи 1961 року, що почалася зі спорудження Берлінської стіни. Формально західні країни визнали чітко окреслені кордони Берлінської стіни, проте юридично це визнання було закріплено тільки через 10 років, в 1971 році, під час Чотиристоронньої угоди щодо Берліна.


КПП "Чарлі" після демонтажу Берлінської стіни в 1990 році було вирішено залишити як історичну пам'ятку міста. Він уже не несе жодної прикордонної функції, а привертає увагу великої кількості туристів, які відвідують місто, і є живим символом і колись передової Холодної війни, а також подій 27-28 жовтня 1961 року. Поруч із КПП розташований Музей Берлінської стіни, який оповідає про життя міста під час Холодної війни.


828 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі
bottom of page