top of page
  • Фото автораgegure

СПОСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ В НАСЕЛЕНОМУ ПУНКТІ ВДЕНЬ ТА ВНОЧІ В СКЛАДІ ВІДДІЛЕННЯ (ВЗВОДУ)

Оновлено: 19 серп. 2023 р.

Протягом ближнього бою під час зачистки помилки неприпустимі. Запізнілий постріл по противнику, занадто швидкий постріл по цивільній особі або неточний постріл можуть бути фатальним для групи що здійснює зачистку. Належна методика утримання зброї, позиція та прицілювання є складовими успіху під час ближнього бою (зачистки).


Є дві позиції готовності зброї до застосування: низька і висока. Позиція низької готовності (рисунок 1, а). Приклад зброї впирається в плече, ствол опущений вниз під кутом приблизно 45 градусів. Це є найбезпечнішою позицією перенесення зброї. Вона повинна використовуватися групою зачистки завжди, в тому числі і всередині кімнати, за винятком безпосередньо входу і зачистки.


Позиція високої готовності (рисунок 1, б). Приклад зброї впирається в плече, ствол в напрямку на імовірної цілі, мушка на лінії прицілювання, очі відкриті дивляться в напрямку зброї (прямо), периферійним зором здійснюється спостереження.

а – позиція низької готовності

б – позиція високої готовності

Рисунок 1 – позиції готовності зброї до застосування.


Положення ніг. Ступні розташовуються приблизно на ширині плечей і спрямовані вперед (по напрямку руху). Нога з боку стріляючої руки розташована трохи ззаду. Коліна трохи зігнуті, а тіло злегка нахилене вперед. Спина не сутулиться. Голова тримається прямо очі відкриті. При знищенні противника військовослужбовець тримає зброю з упором прикладу в плече. Прицілювання. На коротких дистанціях треба стріляти навскидку, тобто, цілячись, але не через прицільний пристрій, а поверх нього. До стрільби від стегна примушує короткий час контакту, коли важливо хто вистрелить першим. При цьому треба ніби прицілюватись дулом зброї в пряжку поясного ременя противника, оскільки при автоматичній стрільбі зброя “уходить” вправо-вгору. З 25 метрів і більше треба вести прицільну стрільбу, вогонь навскидку має сенс на відстані від 12 метрів до 25 метрів і лише на зовсім коротких відстанях – до 5 метрів треба вести вогонь від стегна. “Лівостороннє правило”. В основі індивідуальних дій при вогневих контактах в містах лежить так зване “лівостороннє правило”, зміст якого полягає в тому що, людині – правші (у якого права рука ведуча, таких людей близько 95%) зручніше та швидше вдасться дія, пов’язана з обертом вліво (у лівши — вправо). Зручніше і швидше стріляти в умовах, коли треба рухатися або обернутим вліво (проти годинникової стрілки) і набагато важче і менш ефективніше – з обертом у право. Наприклад:

Візьміть автомат і уявіть, що ціль знаходиться праворуч від вас. Спробуйте розвернути зброю у бік цілі. Потім навпаки, розверніться зі зброєю вліво. Порівняйте ці два відчуття. Давно помічено, що всі дії, пов’язані з поворотом вліво, виходять у людини – правші ефективніше і точніше, ніж дії, пов’язані з поворотом у право. Цю особливість забезпечує загальна психофізична спрямованість нервової системи, а також кістково-м’язового апарату людини. Використання укриття. B бойовій обстановці, стріляючи з автомата з правого плеча (з пістолета – з правої руки), старайтеся частіше використовувати будь-які укриття (камінь, стовпи, кути будівель тощо). Укриття у такому разі повинне знаходитися зліва від вас, закриваючи корпус і більшу частину голови. B такому випадку для зустрічного вогню залишаються відкритими руки, плече і менша частина голови. У разі якщо укриття розташоване праворуч від вас, вам доведеться стріляти з лівого плеча, це незвично та незручно, але ви будете більш-менш укриті. У разі якщо вам все ж таки захочеться стріляти з правого плеча (що і відбувається часто-густо), ви відкриєте під постріли противника значну частину тулуба і всю голову. Помилкою буде також ведення стрільби поверх укриття, ви підставите під вогонь голову, плечі і частину тулубу. Намагайтесь організувати вогневий контакт так, щоб можливі укриття противника були з права від нього, а ваші – з ліва від вас. Для цього постійно намагайтесь (якщо це дозволяє обстановка) “створити” поле бою, здійснюючи переміщення в ліво від себе.

Наприклад: Противник знаходиться в будівлі і стріляє з вікна, якщо ви наближаєтесь до нього (зрозуміло, перебігаючи від укриття до укриття, під вогневим прикриттям товаришів) з правого від противника боку, тобто огинаєте будівлю проти годинникової стрілки, перевагу матимете ви, а не він. Противник вимушений буде стріляти з лівого плеча, що є не зручно та не прицільно, мало хто уміє так стріляти, або ж найчастіше стріляти він буде з правого плеча, з правої руки, підставивши під ваші постріли голову, плечі та більшу частину тулубу. Baшe укриття буде надійно вас захищати. У іншому випадку, ви підходите зліва від противника, перевага переходить на його бік. Максимально закритий буде він, а вам доведеться стріляти з лівого плеча, залишаючись за укриттям. He піддавайтесь спокусі стріляти з правого плеча – вам при цьому доведеться максимально підставлятись.

Міський ландшафт (лабіринт). При веденні бойових дій часто доводиться вибивати противника з руйнувань старих будинків, будівельних майданчиків, з пересіченої місцевості, з горищ та підвалів, скупчення гаражів, сараїв, господарських споруд, іншими словами, з ландшафту. Одному до цих об’єктів заходити не треба – є велика імовірність отримати чимось важким по голові або кулю в спину. Ocнoвній групі доведеться прочісувати ландшафт, бо ні в якому разі, при наступі, не залишайте позаду себе “осине кубло”. Cлужбові собаки, які можуть надати неоціненну допомогу, далеко не завжди виявляються під рукою навіть в мирний час. Haдіятиcь доводиться лише на себе. Тому необхідно дотримувати основному принципу руху між будівлями – яку небудь будову, гараж, сарай тощо, необхідно огинати лише проти годинникової стрілки, з права наліво, при цьому автомат або пістолет знаходиться праворуч від вас, і тоді ви будите мати перевагу, стріляючи зліва, навіть не цілячись, навскидку. У разі якщо обставини змусять обходити кут зліва направо, за годинниковою стрілкою, перекладіть зброю ліворуч, щоб мати можливість стріляти в право без розвороту. Кути будівель. Загальне правило – кути будівель необхідно огинати знаходячись як можна далі від них. Це застрахує вас від нападу противника, який зачаївся за кутом. Типова помилка, це нехтування вищезазначеним правилами – огинаючи кут будівлі зліва направо, не переклавши автомат ліворуч, на малій від кута відстані ви піддаєтесь раптовому нападу, та становитесь безпорадним і ваша доля практично вирішена. Усі члени пошукової групи повинні знаходитися при роботі в лабіринті на відстані прямій видимості і контролювати безпеку своїх товаришів.

У разі дій у складі штурмової групи, ні у якому разі не сходьтесь дуже близько з товаришами, щоб не загинути всім відразу від однієї гранати або автоматної черги. B лабіринті необхідно відпрацьовувати різні напрями по черзі, всім колективом, також не відділяйтесь, хто відбився від своїх, той пропав. Не входьте вдень в темне приміщення з ходу, без підготовки. Поки очі звикнуть до темряви, пройде час, і він у даному випадку спрацьовує проти вас. Дії в умовах обмеженого бачення. Зачистку темних підвалів і горищ необхідно здійснювати з освітлювальними приладами. При проникненні на такі об’єкти необхідно променем світла обстежувати простори справа і зліва від входу в глибину, потім з освітленого місця промінь світла різко перемістити углиб приміщення і на раніше освітлене місце різким кидком навскоси через дверний отвір, пригнувшись і сівши. Перший, з тих кому доводиться обстежувати підвал, горище, сарай тощо, висувається одразу пригнувшись, вирушає убік від дверей та освітлює приміщення своїм ліхтарем, також, із за потреби, веде вогонь для прикриття тих, хто проникає услід за ним. Завжди джерело світла необхідно утримувати на витягнутій руці, ні в якому разі не в тій яка тримає зброю. Дії у складі групи. Ні у якому разі не збивайтеся до кучі. Звичайне прагнення людей в хвилини небезпеки триматися групою може зіграти рокову роль. He будьте груповою мішенню, маневруйте, підтримуючи та прикриваючи один одного вогнем. Moмeнт вогневого прикриття – закон на війні. Дві групи, які підтримуючи один одного вогнем, більшого досягнуть і матимуть менше втрат, чим група більшого складу, але її ніхто не прикриває і не підтримує. Heвеликому підрозділу при веденні бойових дій в населених пунктах ніколи не можна відриватись далеко від своїх – можуть відсікти та знищити. Pозумнa дистанція – відстань, на якій вам можуть надати вогневу підтримку. Необхідно вирватись вперед з метою захвату опорного пункту, зміцнитись там, вогнем підтримати сусідів справа і зліва, прикрити їх вогнем, тільки тоді коли вони висуваються на один з вами рубіж. Переміщення в населеному пункті Переміщення у населених пунктах – перший навик, в якому військовослужбовець повинен бути майстром. Методи руху повинні відточуватися, поки вони не стануть природними. Щоб зменшувати ефективність вогню противника військовослужбовець повинен представляти із себе мінімальну мішень, уникати відкритих областей і перед рухом завжди вибирати свою наступну укриту позицію. Рух паралельно будинку. Пересуваючись паралельно стіні будинку, необхідно (по можливості) використовувати димову завісу (використовуючи димові шашки або обладнання бронетехніки). Під час усіх пересувань того, хто рухається, повинні прикривати вогнем інші військовослужбовці відділення (взводу). При цьому вогонь має бути інтенсивним для того, щоб не дати змогу противнику відкрити прицільний вогонь. Військовослужбовець повинен рухатися в позиції високої готовності (напівзігнутих ногах), притискатися до стіни (рисунок 2).

а – переміщення вздовж будівлі військовослужбовця – правші;

б – переміщення вздовж будівлі військовослужбовця – лівші.

Рисунок 2 – рух паралельно будівлі.


Якщо є тінь від будівлі, необхідно її використовувати на свою користь. При цьому він повинен швидко рухатися від однієї захищеної позиції до іншої і бути завжди готовим до відкриття вогню з особистої зброї.


Не слід створювати для противника групову мішень, необхідно маневрувати, підтримуючи і прикриваючи один одного вогнем.


Момент вогневого прикриття − закон на війні. Дві групи, підтримуючи одна одну вогнем, досягнуть більшого і будуть мати менше втрат, ніж група більшого складу, але одна, яку ніхто не прикриває не підтримує.


Вам прийдеться багато стріляти на бігу. При такій стрільбі намагайтесь натискати на спуск в “одноопорній фазі”, тобто в момент переносу ноги. Тому що коли нога опускається на землю викликає сильний струс системи “стрілець-зброя” та знижує точність стрільби.


Невеликому підрозділу при веденні бойових дій в населених пунктах ніколи не можна відриватися далеко від своїх − можуть відсікти і знищити. Розумна дистанція − відстань, на яку вам можуть надати вогневу підтримку. Можна вирватися трохи вперед з метою захоплення опорного пункту, закріпитись там, і тоді вогнем підтримати сусідів праворуч і ліворуч, прикрити їх вогнем, коли вони висуватимуться на одну з вами лінію. Вогнева підтримка, вогневе прикриття, загороджувальний вогонь − неодмінна умова ведення війни в умовах населеного пункту.


При веденні вогню по групі противника, що рухається фронтально, першою доцільніше уражати ту ціль, яка рухається замикаючою в групі, з подальшим перенесенням вогню на цілі, що йдуть попереду. У цьому випадку противник не відразу виявить, що потрапив під вогонь, і є можливість уразити декілька цілей до того, як противник надасть організовану відсіч. Якщо ж першою уразили ціль, яка рухається в голові групи, то противник миттєво заляже, розосередиться і відкриє вогонь у відповідь.


При потраплянні під раптовий вогонь противника необхідно постійно рухатись. Стояти категорично заборонено! Необхідно рухатися від укриття до укриття й одночасно зорієнтуватись. Важливо не дати противникові можливості пристрілятись шляхом переміщення вліво, змушуючи його розгортатись для стрільби вправо. Необхідно поставити противника проти сонця, бігти і стріляти, кидати гранати − взагалі не давати противнику вести прицільний вогонь і підняти голову.


Інший варіант дій при раптовому потраплянні під вогонь противника − лягти і відповзти за будь-яке можливе укриття, одночасно готуючись до бою. Краще аналізувати ситуацію і приймати рішення, перебуваючи у відносній безпеці. Досвід показує, що не всі це виконують. Одні починають стріляти, залишаючись на місці і будучи для противника гарною мішенню. Інші падають за укриття, забуваючи зняти з плеча автомат, а потім починають вовтузитись, намагаючись у незручному положенні витягти зброю, і не спроможні вести вогонь.


Якщо військовослужбовець, з яким ви пересувалися вулицею і потрапили під раптовий вогонь противника, поранений − не варто намагатись надавати йому допомогу негайно, оскільки є ризик самому бути ураженим. Доцільніше буде сховатись і зорієнтуватись в обстановці.


Рекомендаційна методичка, або "як книжка пише" - Щоб захиститися від ручної гранати, яка впала поруч, необхідно лягти на землю, головою в бік гранати; голову (якщо немає шолома) прикрити долонями, рот відкрити, щоб барабанні перетинки не пошкодилися від вибухової хвилі. Перший, хто побачив гранату, повинен подати сигнал: “Граната праворуч (ліворуч, позаду)”.


Рекомендація від Дениса Квебека: "ноги дивляться у бік гранати, вони перехрещуються, людина падає на спину"

Час на відео 21:06

Перетин відкритих ділянок. Відкриті області типу вулиць, провулків та парків потрібно уникати. Такі області можуть бути безпечними, у разі якщо військовослужбовці або командирами підрозділів застосовують дими для приховування руху. Коли ви використовуєте дим як затемнення, пам’ятайте, що системи теплового спостереження можуть бачити через дим.


Перед переміщенням на іншу позицію (рисунок 3), необхідно оглянути місцевість попереду і вибрати позицію для кращого прикриття і укриття. У той же час, необхідно вибрати маршрут, який він буде використовуватись, щоб дістатися до цієї позиції.

а – огляд місцевості і вибір наступної позиції;


б, в – переміщення на наступну вогневу позицію;

б, в – переміщення на наступну вогневу позицію;

г – наступна вогнева позиція.


Рисунок 3 – рух вздовж вулиці.


Військовослужбовець пересувається бігом, по найкоротшому маршруту, між будівлями і рухаються вздовж будівлі до наступної позиції. Діючи таким чином, зменшується час перебування на відкритому просторі і можливість противника вести прицільний вогонь. Проходження повз вікна будинку. Пересуваючись під вікнами першого поверху будинку, військовослужбовцю потрібно рухатись нижче рівня вікна, щоб його не було видно з кімнат будинку. Він повинен не показувати себе у вікно і, рухаючись, притискатися до стіни будинку (рисунок 4).

Рисунок 4 − варіант пересування під вікнами будинку.

Пересуваючись біля вікна підвалу, військовослужбовець повинен використовувати аналогічну техніку пересування, що й при подоланні вікон першого поверху. Але в цьому випадку слід переступати, або перестрибувати вікно підвалу без показу своїх ніг (рисунок 5).

Рисунок 5 − варіант проходження вікон підвалу.


Подолання кута будинку

Перед виходом за кут потрібно переконатись, що там відсутні перешкоди та противник. При цьому не потрібно виставляти себе; слід лягти на землю і не виставляти своєї зброї за кут. Не знімаючи шолома, потрібно зазирнути за кут будівлі на рівні землі. Достатньо тільки погляду за кут, у жодному разі не можна виставляти голову більше, ніж потрібно. Якщо немає перешкод чи ворога, військовослужбовець повинен, залишаючись у низькій позиції, швидко рухатись за кут будинку (рисунок 6).


Рисунок 6 − огляд простору за кутом будинку.


Інший метод обходу кута, який використовується, коли потрібна швидкість – це метод приєднання. Цей метод реалізується шляхом наведення зброї за кут у напрямку руху (без позначення) та побічним кроком по куту кругової форми з дулом, як точкою повороту (рисунок 7).


Рисунок 7 − варіант проходження кута будинку.


Подолання стіни.

Стіну завжди потрібно долати швидко, але спочатку потрібно знайти найнижчу точку для подолання та заглянути за інший бік стіни, щоб упевнитись у тому, що за нею не знаходиться ворог чи перешкода.

Потім потрібно швидко подолати стіну, щільно притиснувшись до неї. Швидкі дії та низький силует завадять противнику зробити прицільний постріл (рисунок 8).

Рисунок 8 − варіант подолання стіни.


Варіанти подолання стіни (забору) штурмовою групою з використання підручних засобів представлені на рисунку 9. Данні варіанти можуть бутти використані як можливі способи входу на перший поверх будиноку під час зачистки “знизу до верху ”.




Рисунок 9 − варіанти подолання стіни (забору) штурмовою групою.


Рух підрозділу в населеному пункті в пішому порядку При русі підрозділу (групи) вздовж вулиці в пішому порядку необхідно просуватись з обох боків, уздовж стін на відстані 6 – 7 м (у деяких випадках 3 – 4 м) один від одного, кидками від укриття до укриття. Боковим зором постійно слід фіксувати можливі рухи на горищах, вікнах, балконах, а також бути готовим стрибнути в укриття, яким може бути бетонний бордюр, згоріла машина, канава тощо. Під час пересування кулеметник (або кулеметники), що залишився позаду, підтримує і прикриває підрозділ (групу) вогнем, ведучи вогонь на поразку або короткими чергами по всіх місцях, звідки помічений вогонь противника. Гранатометник повинен знаходитись поруч із кулеметником і знищувати укріплені та небезпечні засоби противника, кулеметні гнізда, снайперів. Коли підрозділ (група) просунувся вперед на 60 − 70 м, сховався і відкрив прицільний вогонь, підтягується група прикриття. Стрільці ведуть вогонь по цілях, розташованих на протилежному боці вулиці, не забуваючи контролювати обстановку позаду себе. Група прикриття також не повинна втрачати пильності, оскільки противник може з’явитися з тилу. Рух по вулиці підрозділів з бойовою технікою. Підрозділ (група) рухається вулицями під прикриттям безпосередньої охорони, яка висилається вперед по маршруту руху на віддаленні 100 − 200 м. Техніка рухається колонною вздовж стін, заборів, відділення при цьому зазвичай рухається по одному боку вулиці, а взвод (рота) − з обох її боків, здійснюючи взаємну підтримку веденням вогню по будівлях, розташованих на протилежному боці вулиці. Залежно від обстановки особовий склад може діяти в пішому порядку, десантом на броні, знаходитись у десантному відділенні бойової техніки. При діях у пішому порядку особовий склад рухається одночасно і поряд із бойовою технікою, прикриваючись її бронею від вогню противника. Таке пересування здійснюється двома способами: по тротуарах, притискаючись до стін будинків, парканів (застосовується в тих випадках, коли рух здійснюється по вулицях з прилеглим до них багатоповерховими будинками); по проїжджій частині вулиці (застосовується при русі по населеному пункті з малоповерховими будівлями). Спостереження при русі по вулиці організовується за ярусами. Увесь протилежний бік вулиці повинен перебувати під спостереженням і вогнем. На броні необхідно мати розкриті ящики з патронами і гранатами для швидкого поповнення в ході бою. Широкими вулицями бронетехніка рухається парами по протилежних боках вулиці, а по вузьких вулицях − “змійкою”, притискаючись до стін будівель. Належна дистанція між бронеоб’єктами 50 − 70 м. Якщо в ході бою одна з машин вийде з ладу, то інша машина зупиняється і вогнем з місця забезпечує її ремонт (евакуацію). При виявленні противника вогонь ведеться по всіх поверхах, підвалах і дахах будівель. Крім того, вогнем із стрілецької зброї, гранатами знищується противник у підвалах будинків, розташованих на “своєму” боці вулиці. Одночасно з просуванням головних сил уздовж вулиць підрозділи, що не задіяні в десанті, здійснюють “зачистку” прилеглих кварталів від дрібних груп противника. При цьому необхідно дотримуватися наступних правил: розвідники повинні достовірно встановити наявність праворуч і ліворуч інших підрозділів; суворо дотримуватися передової лінії, нікому не відставати і не вириватися вперед; не залишати за собою неперевірені об’єкти. Очищені від противника будівлі закріплюються спеціально призначеними підрозділами зі складу других ешелонів. Пересування в населеному пункті під час бою є основою бойових дій в місті, цей навик потрібно постійно вдосконалювати. Щоб якомога менше під час руху підставляти себе під вогонь противника, військовослужбовець повинен: перебувати в низькій позиції (пригнувшись, лежачи, по-пластунськи тощо), уникати відкритого простору (вулиці, алеї, парку тощо); перед тим як почати переміщення, необхідно вибрати нову прикриту позицію; маскувати свій рух, використовуючи дим, будинки, руїни або дерева (кущі); рухатися швидко від однієї позиції до другої; переміщуватись потрібно лише під вогневим прикриттям інших військовослужбовців або групи прикриття; під час переміщення потрібно бути уважним та бути в готовності відкрити вогонь.


7 126 переглядів2 коментарі

Останні пости

Дивитися всі
bottom of page