Автор: Academic
Способи пересування на місцевості вважаються одним із основних та важливих аспектів тактики дій підрозділу. Знання цих способів допомагає командиру та його підрозділу ефективну виконувати задачі під час маршу та різного роду пересування. Майже завжди правильно підібраний спосіб пересування на місцевості допомагає зберегти життя і успішно виконати бойову задачу. Сьогодні ми розглянемо деякі з них. Важливо зазначити, що спосіб пересування обирається на основі оцінки обстановки під час отримання бойового завдання. Оскільки, ЗСУ переходять на стандарти НАТО, то спосіб вибору пересування базується на факторах METT-TC.
«Колона»
Перший і один із основних способів пересування є колона. Бійці йдуть один за одним позаду авангардного дозорного. Сектор вогню цього дозорного у колоні – 120 градусів прямо. Наступний боєць відповідає за 90-градусний сектор обстрілу вліво від нього. Третій перекриває такий же сектор праворуч, і так далі, шаховим порядком. Замикаючий відповідає за 120-градусний сектор обстрілу в тил колони. Деякі підручники розповідають, що відстань між військовослужбовцями в колоні повинна бути 2-3 метри. Проте досвід бойових дій в Україні довів, що відстань між військовослужбовцями повинна бути 6-8 метрів. Така відстань забезпечує відсутність скупчення під час артилерійського обстрілу.
Колона має низку переваг:
1. Спрощує передачу сигналів і повідомлень – від бійця до бійця.
2. Полегшує пересування «слід у слід», підвищує його потаємність та мінну безпеку.
3. Розриви в такому строю виникають зрідка, і їх неважко помітити та «залатати».
Недолік колонного порядку – вразливість від засідок із флангу та неможливість вести вогонь з усіх видів зброї вперед. Тому він прийнятний лише для прихованих маршу або кидка. І обов`язково за можливості з флангів колону повинні страхувати бокові дозорні.
Підвид колонного порядку – для лісу. Це така ж побудова строю, але двома паралельними колонами. Бійці колон повинні постійно підтримувати візуальний контакт між собою.
Цей підвид, звісно, не покращує ефективність використання зброї. Однак підрозділ буде важче атакувати з флангів. Крім того, дві короткі низки бійців рухатимуться швидше, ніж одна довга.
«Клин»
Переваги просування клином:
1. Можливість візуально контролювати максимально можливий простір.
2. Таку формацію важче атакувати із засідки завдяки взаємодії клинів.
3. Найважливіше – по противнику, який перебуває попереду, можуть стріляти всі бійці одночасно.
Недоліки:
1. Він призводить до виснаження бійців, якщо його застосовують довго на пересіченій місцевості і в заростях.
2. За необхідності змінити напрямок атаки, бойовий порядок може на деякий час розірватися, що різко погіршить взаємодію та зв`язок груп.
«Ромб»
Ромбовидний порядок – цікава альтернатива клину. Якщо в групі ви маєте чотирьох бійців, просто помістіть замикаючого точно за передовим. Якщо в ромбу п’ятеро – командир займає позицію в центрі за передовим і перед замикальним.
Зрозуміло, що такий порядок перешкодить використанню одразу всієї зброї по противнику попереду. Однак відсоток зброї, яку ви все ж можете застосувати, залишиться значним.
Головна перевага в разі використання ромбовидного порядку – швидкість руху групи, можливість миттю змінювати його напрямок або займати кругову оборону, перешиковуватись у клин для атаки.
«Похідний порядок з прикриттям»
Відділення розділяється на дві або й більше груп. Дистанція між бійцями має сягати 5 м, і вони вишиковуються зигзагом, якщо дорога достатньо широка для двох колон. Суттєва різниця між цим способом та звичайним похідним полягає в тому, що між групами підтримують дистанцію в 20 м.
Цей спосіб дозволяє відносно швидке пересування і зберігає всі переваги похідного порядку стосовно можливості розосередження або знищення засідки поблизу. Недолік, що складається в погіршенні комунікації, нівелюється гнучкість відділення в регулюванні на далекі засідки та додатковим захистом проти зброї масового ураження.
«Бойовий порядок похідний з прикриттям»
Якщо очікується напад супротивника із засідки, підрозділи можуть пересуватися вогневими групами, як правило, кутом уперед.
Старший вогневої групи перебуває попереду на вістрі кута, ліворуч і праворуч від нього на відстані 5–10 м — кулеметник і гранатометник, далі — стрілець, за ним — командир відділення зі спостерігачем і друга вогнева група.
«Прорив з прикриттям»
Цей бойовий порядок пересування використовують в умовах, коли контакт з противником неминучий. Він характеризується найвищим рівнем безпеки серед усіх способів пересування в бою.
Відділення (група) розділяється чітко на дві групи.
Передова група займає позицію, що забезпечує найкраще стеження за місцевістю перед фронтом і має забезпечувати прикриття.
Група, що була в тилу (позаду передової групи), виривається вперед зі зміщенням ліворуч або праворуч відносно позиції прикриття.
Головна хитрість тут полягає у застосуванні того способу, що відповідає рівню небезпеки. Запам’ятайте, контакт із силами супротивника може бути маловірогідним, вірогідним або очікуваним.
Comments