Самохідний протитанковий ракетний комплекс “Конкурс” (індекс ГРАУ – 9К111-1) призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, оснащених динамічним захистом, а також укріплених вогневих точок на відстані до 4 км.
Розробник – АТ “Конструкторское бюро приборостроения им. академика А.Г. Шипунова” (м. Тула). Виробник – АТ “Тульский оружейный завод” (м. Тула).
Прийнятий на озброєння ЗС СРСР в 1974 році. У 1991 році прийнята оновлена модифікація ПТРК “Конкурс-М” з покращеними характеристиками ПТКР (застосована тандемна БЧ). На Заході комплекс отримав позначення AT-5 “Spandrel”.
Комплекс складається з бойової машини 9П148 (на шасі БДРМ-2) з розміщеною на ній пусковою установкою на п’ять ракет 9М113(М) в транспортно-пускових контейнерах (ТПК). Після пуску контейнер відстрілюється.
Комплекс переводиться з похідного положення в бойове за 25 с. Перезарядження здійснюється за півтори хвилини без виходу обслуги з бойової машини, швидкострільність при застосуванні на максимальну дальність сягає 2 – 3 пострілів за хвилину. Бойова машина комплектується винесеною за межі броньового корпусу пусковою установкою типу 9П135, аналогічною прийнятій для комплексу “Фагот”. Конструктивні рішення, покладені в основу комплексу, в основному відповідали переважно відпрацьованим у комплексі “Фагот” при істотно більших масогабаритних характеристиках ракети, обумовлених необхідністю забезпечення більшої дальності пуску. Комплекс уніфікований з ПТРК “Фагот”, у тому числі забезпечується застосування ракет 9М111 комплексу “Фагот”. Конструктивно допускається розбирання пускових установок для використання їх у носимому варіанті, подібному ПТРК “Фагот”, для чого відповідні складові можуть бути зняті без застосування спеціального інструменту зі станка.
Боєкомплект машини 9П148 становить 15 ТПК ракет 9М113 “Конкурс” або 10 ракет 9М113 і 10 ракет 9М111 (“Фагот”). Допускаються й інші комбінації цих ракет у боєукладці. Завантаження машини повним боєкомплектом ракет 9М113 триває 15 хвилин. Система управління ракетою – напівавтоматична, з передачею команд з провідної лінії зв’язку. Оператор наводить перехрестя прицілу на ціль і утримує його на ній протягом польоту ракети. Стеження за ракетою по встановленому на ній світловому джерелу, вироблення команд управління і передачу їх на ракету наземна апаратура здійснює автоматично. Забезпечується і задіяння резервного режиму ручного наведення, що використовується в умовах застосування противником оптичних перешкод і зриву автоматичного супроводу ракети по бортовому джерелу світла.
Крім базового самохідного варіанта “Конкурс”, на шасі БРДМ-2 ПТРК “Конкурс” використовувалися у складі озброєння бойових машин піхоти БМП-1П і БМП-2, при цьому боєкомплект складає чотири ракети. На більш легких БМД-2 і БМД-3 передбачалася змішана комплектація ракет з одного комплексу “Конкурс” і двох “Фагот”. ПТРК “Конкурс” складає основу протитанкових засобів полкового рівня і застосовується у взаємодії з переносними комплексами батальйонних протитанкових підрозділів. Комплекс пристосований для десантування на парашутно-десантних платформах. При подоланні водних перешкод носіями забезпечується стрільба на плаву. ТТХ:
Comments