Самохідний протитанковий комплекс 9К114 “Штурм-С”

Самохідний протитанковий комплекс 9К114 “Штурм-С” (за кодифікацією НАТО – AT-6 Spiral) – призначений для знищення танків, у тому числі оснащених динамічним захистом, малотоннажних надводних цілей, повітряних цілей, що низько летять, оборонних споруд, живої сили в укриттях і на відкритих майданчиках.

Розробник – АТ “Научно-производственная корпорация “Коломенское конструкторское бюро машиностроения” (м. Коломна). Виробник – ФДУП “Вольский механический завод” (м. Вольск).

Прийнятий на озброєння ЗС СРСР у 1979 році. У 2014 році прийнята на озброєння ЗС рф модернізована версія самохідного ПТРК “Штурм-СМ” (адаптована під нові ракети з комбінованою системою наведення). Комплекс “Штурм” був створений у трьох основних варіантах: вертолітний 9К113 “Штурм-В” для армійської авіації, самохідний 9К114 “Штурм-С” для потреб СВ і корабельний “Штурм-ЛК” для ВМФ. У 1996 році на базі ПТКР 9М114 була створена багатоцільова керована ракета 9М120 “Атака”, яка відрізнялася підвищеною потужністю бойової частини. Ракета була єдиною для комплексів “Штурм-В” і “Штурм-С”. У 2010 році була створена її модернізована версія 9М120-1, що оснащена комбінованою радіокомандною і лазерною системою наведення на ціль. Самохідний протитанковий комплекс “Штурм-С” (9П149) став першою в ЗС СРСР багатоцільовою машиною, яка була в змозі боротися не тільки з танками та іншою бронетехнікою противника, але й успішно вражати його живу силу та польові укріплення і навіть малошвидкісні маловисотні повітряні цілі (вертольоти, БпЛА). Проте основним завданням комплексу все ж залишалася боротьба з бронетехнікою противника. Комплекс “Штурм-С” досить добре зарекомендував себе під час військових кампаній в Афганістані та Чечні. На максимальній дальності він забезпечував ураження цілі розміром метр на метр (влучав у печери, амбразури тощо). Імовірність ураження ракетою точкових цілей у бойових умовах становила 0,9.

Комплекс “Атака”, що прийшов на зміну “Штурму”, завдяки тим же габаритам і тим же посадковим місцям забезпечує його використання на всіх існуючих старих носіях. У комплексі “Штурм-С” використовувалася багатоцільова керована ракета 9М114, яка оснащувалася моноблочною кумулятивною БЧ, і прикривалася обтічником овальної форми. Ракета була виконана за аеродинамічною схемою “качка” з напівкруглим крилом і зі складаним переднім оперенням. У неробочому положенні крило притискалося до циліндричного корпусу ракети. Високу швидкість польоту ракети – до 530 м/с забезпечував твердопаливний дворежимний двигун. При цьому бронепробиття стандартної моноблочної БЧ становила 550 – 600 мм.

Ракети поставлялися в спеціальних транспортно-пускових контейнерах. У кормовій частині труби ТПК знаходився стартовий прискорювач – розгінний двигун, який відокремлювався від ракети після завершення своєї роботи. Як і всі інші ПТКР, що відносяться до 2-го покоління, ракета комплексу “Штурм” поставлялася з заводу виробника і експлуатувалася в частинах у ТПК зі склопластику. Конструкція ТПК забезпечувала ракеті осьове обертання в момент старту. Крім цього, контейнер дозволяв зберігати в ньому ракету впродовж як мінімум 10 років.

Також комплекс “Штурм-С” може комплектуватися ПТКР 9М114Ф, оснащеною термобаричною, тобто об’ємно-детонуючою БЧ. Використання даної ракети дозволяє одночасно вражати не тільки живу силу противника, а й руйнувати його польові укріплення, довготривалі вогневі точки та інші інженерні споруди. У зв’язку з появою і поширенням динамічного захисту танків була розроблена нова ракета, яка отримала тандемну БЧ. Дана ракета мала збільшену дальність польоту і була в змозі пробити броню, еквівалентну 800-мм гомогенної броні. Система наведення ПТКР на ціль напівавтоматична, радіокомандна, з використанням інфрачервоного сигналу стеження. Керуючі команди передавалися в передні відсіки ПТКР по кабелях, які були прокладені в спеціальній трубі, що проходить по поздовжній осі камери згоряння маршового твердопаливного двигуна ракети. У хвостовій частині керованої ракети за сопловим блоком двигуна знаходилися елементи радіокомандної системи управління. На задньому торці маршового ступеня ракети розташовувалося джерело інфрачервоного випромінювання, яке фіксувалося вертолітною або наземною апаратурою напівавтоматичного управління, тут також знаходилася радіоантена.

Модернізована версія ПТКР 9М120-1 оснащена комбінованою радіокомандною і лазерно-променевою системою наведення на ціль. Система наведення ПТКР має високу перешкодостійкість за рахунок застосування при наведенні ракети 2-х спеціальних кодів та 5 фіксованих частот. Для управління стрільбою використовується спеціальна програма (режим “Пил”), яка дозволяє ПТКР летіти на початковому відрізку траєкторії вище лінії візування, а в момент зближення з ціллю на відстані 500 – 700 метрів знижуватися для ураження цілі. Як рухома база для бойової машини 9П149, що входить до комплексу “Штурм-С”, був обраний багатоцільовий легкий броньований транспортер-тягач МТ-ЛБ, що добре себе зарекомендував у військах, який випускався серійно на Харківському тракторному заводі. У порівнянні з використовуваним у комплексі “Конкурс” колісним шасі сімейства БРДМ-2, дана бойова машина відрізнялася кращою прохідністю і внутрішнім об’ємом, який дозволяв встановити висувну пускову установку і автомат заряджання. Боєкомплект установки включає в себе 12 ракет, і це при тому, що ТПК ракет “Штурм” за своєю довжиною більш ніж у 1,5 рази перевищують ТПК “Конкурс”. Крім цього, протитанковий комплекс “Штурм-С” оснащений засобами зв’язку з дальністю до 40 км і приладами нічного бачення. ТТХ:

«Бар'єр-С» глибока модернізація "Штурм-С"